Красотіл пахучий
Calosoma (s.str.) sycophanta (Linnaeus, 1758).
Тип: | Членистоногі. Arthropoda. |
Клас: | Комахи. Insecta. |
Ряд: | Твердокрилі. Coleoptera. |
Родина: | Жуки туруни. Carabidae. |
Один з 48 видів роду в Палеарктиці; у фауні України - один з шести
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Ареал виду та його поширення в Україні:
Ареал охоплює Пд. і Середню Європу, пд. Швеції, Пн. Африку, Передню Азію, центральні та пд. райони Сх.-Європейської рівнини та передгір'я Пд. Уралу, Кавказу, Закавказзя, Середньої Азії, Іран та пд. Зх. Сибіру. Акліматизований у США. Поширений майже по всій території України, частіше на пд.
Чисельність i причини її зміни:
Незначна (поодинокі особини). В період розмноження ряду видів шкідливих метеликів (непарного, кільчастого шовкопрядів, дубової листокрутки) чисельність значно зростає (до 10-20 особин/га). Тривале застосування пестицидів у лісах, вирубування дерев та чагарників призводять до зменшення природних місць перебування виду та його чисельності.
Особливості біології та наукове значення:
Нічний вид. Зимують жуки (рідше личинки ІІІ віку) в ґрунті та підстилці. Парування та відкладання яєць (близько 60 за весь період життя) спостерігається навесні - початку літа. Розвиток личинок триває 2-3 місяці. Молоді жуки з'являються в серпні-вересні. Зустрічається в широколистяних та мішаних лісах, чагарниках, парках, рідше - в полезахисних смугах та садах, як на поверхні ґрунту, так і в кронах дерев. Зоофаг широкого профілю, але живиться переважно гусінню метеликів.
Морфологічні ознаки:
Завдовжки 22-31 мм. Тіло широке, плечові кути виступаючі. Забарвлення знизу чорносинє, надкрила золотисто-зелені з яскравим мідно-червоним металічним відливом.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Занесено до Червоної книги Росії та Європейського Червоного списку. Охороняється у заповідниках та заказниках України.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Проводилось в інсектаріях при інтродукції в Пн. Америку.
Господарське та комерційне значення:
Активний хижак деревних лускокрилих шкідників.
Основні джерела інформації:
Крыжановский, 1962; ЧКУ. Тваринний світ, 1994; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Різун, 2003; Lobl, Smetana, 2003.
Автор:
О.В. Пучков
Малюнок (фото):
О.С. Мандзюк