prevnext

Синявець Буадюваля (Синявець ероїдес)

Polyommatus boisduvalii (Herrich-Schaffer, [1843])

Червона книга України Синявець Буадюваля (Синявець ероїдес)Карта поширення виду

Тип: Членистоногі. Arthropoda.
Клас: Комахи. Insecta.
Ряд: Лускокрилі. Lepidoptera.
Родина: Синявці. Lycaenidae.

Єдиний у фауні України представник групи видів Eros-eroides численного голарктичного підроду Polyommatus s. str. Популяції з Правобережної України належать до підвиду Orientalis Krziwitzky, 1983, з Лівобережної - до номінативного підвиду

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Диз'юнктивний ареал охоплює Пд.-Сх. Польщу, Білорусь, пн. та сх. Україну, пд. та пд.-сх. області європейської частини Росії, Урал, пн. Казахстан, Пд. Сибір до Алтаю. В Україні зустрічається на Поліссі, у центральній та сх. частинах Лісостепу та у Луганській обл. Дуже локальний. Вірогідно, зник на значних площах української частини ареалу.

Чисельність i причини її зміни:

Один з найрідкісніших метеликів у фауні України. Цей завжди рідкісний вид за останні 20 років був знайдений в Україні лише у декількох поодиноких екземплярах. Причини зменшення чисельності: вирубування лісів і заміна їх штучними лісонасадженнями, розорювання степів, викошування та випалювання трави, інтенсивний випас худоби.

Особливості біології та наукове значення:

Біологія виду в Україні вивчена недостатньо. Зустрічається на лісових галявинах, вирубках, узліссях, рідколіссях та різнотравних степах. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів відбувається у червні-липні. Гусінь розвивається з серпня до травня на зіноваті, астрагалах та, можливо, на гострокільнику.

Морфологічні ознаки:

Розмах крил - 27-35 мм. Метелик з типовим для синявців статевим диморфізмом. Самці яскраво-блакитного (номінативний підвид) чи зеленувато-блакитного (підвид оrientalis) кольору з характерною чорною оторочкою завширшки 1,5-2 мм уздовж передніх і задніх крил. Самки темні буро-коричневі з більш-менш розвиненим рядком очок та рудих серпиків уздовж краю задніх крил. Низ типового для цього підроду забарвлення.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид занесено до Червоної книги метеликів Європи (1998). Необхідний пошук популяцій виду, які ще збереглись. У разі виявлення таких популяцій потрібно докладно вивчити особливості біології виду, створити ентомологічні заказники з метою збереження характерних біотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Ксенжопольский, 1912, 1911; Образцов, Шелюжко, 1939; Плющ, 1989б; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Большаков, 2001; Некрутенко, Чиколовець, 2005; Плющ та ін., 2005, 2006; Плющ, 2006, 2007; Львовский, Моргун, 2007. Особисті повідомлення Котенко, Шешурак.

Автор:

І.Г. Плющ

Малюнок (фото):

К.Е. Довгайло