Бражник мертва голова
Acherontia atropos (Linnaeus, 1758)
Тип: | Членистоногі. Arthropoda. |
Клас: | Комахи. Insecta. |
Ряд: | Лускокрилі. Lepidoptera. |
Родина: | Бражники. Sphingidae. |
Один з 3 видів тропічно-субтропічного роду, єдиний представник роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Ареал виду та його поширення в Україні:
Пд., частково Центральна та Пд.-Сх. Європа, Кавказ та Закавказзя, Мала та Зх. Азія, Пн. Африка. В Україні може зустрічатися скрізь, але спорадично. Мігрант.
Чисельність i причини її зміни:
У деякі роки нерідкісний вид, але загалом зустрічаються лише поодинокі особини. В кінці XIX ст. біло зафіксоване його масове розмноження на пд. Київщини (околиці Фастова). Останні 5-10 років у сприятливі роки нерідкісний у Криму. Зміни чисельності виду значною мірою пов'язані з погодними умовами. Інші причини: хімічна обробка пасльонових культур (особливо картоплі), викорчовування чагарників і руйнування місць перебування виду.
Особливості біології та наукове значення:
Зустрічається на полях, городах, в рідколіссях, на схилах ярів, що поросли повієм звичайним. Протягом року розвиваються 2 генерації. Літ імаго відбувається у травні-липні та у серпні-жовтні. Метелики живляться соком дерев, іноді бджолиним медом. Активний у сутінках та вночі. Може мігрувати, долаючи значні відстані. Самки відкладають по одному 30-200 яєць на пасльонові (картопля, дурман, тощо). Гусінь іноді живиться і на інших рослинах (жасмин, бузок, повій, брусниця, малина). Лялечки зимують у ґрунті на глибині 15-20 см. Чутливі до холоду, взимку часто гинуть. Українська популяція, мабуть, досить регулярно поповнюється мігрантами з пд.
Морфологічні ознаки:
Розмах крил - 95-125 мм. Статевий диморфізм невиразний. Дуже великий метелик з характерною зовнішністю: вузькі видовжені крила та товсте веретеноподібне тіло. Передні крила темно-бурі з нечітким малюнком у вигляді зубчастих жовтувато-бурих поперечних ліній. Задні крила жовті з двома чорними поперечними смугами. Груди чорні з брудно-жовтим візерунком, що трохи нагадує людський череп та перехрещені кістки. Черевце охристо-жовте з широкою повздовжньою блакитно-сірою смугою і темно-коричневими кільцями.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Як компонент біоценозу пасивно охороняється у заповідниках пд. України.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
В Україні немає. За кордоном 1 особина гарного ґатунку оцінюється серед колекціонерів у 3-5 євро.
Основні джерела інформації:
Шелюжко, 1941; Будашкин, Ефетов, 1989; Ефетов, Будашкин, 1990; Плющ, Шешурак, 1997; Danner, Eitschberger, Surholt, 1998; Хлус, Чередарик, Скільський, Череватов, 2002; Берест та ін., 2006; Канарський, 2006; Leraut, 2006; Котенко та ін., 2008. Особисті повідомлення Андрущенка, Бєзуглого, Будашкіна, Голобородька, Єлаго, Жакова, Мартинова, Муленка, Пузанова, Троценка, Романіва, Шешурак та ін.
Автор:
І.Г. Плющ, В.Ю. Раєвський
Малюнок (фото):
К.Е. Довгайло