Шовкопряд кульбабовий

Lemonia taraxaci ([Denis & Schiffermuller], 1775)

Один з 10 видів палеарктичного роду; один з 3 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Центральна, частково Сх. та Пд. Європа, пд. частина Зх. Сибіру та пн. Казахстан. В Україні зустрічається спорадично у зоні мішаних лісів та у Лісостепу. Локальний.

Чисельність i причини її зміни:

Незначна (поодинокі особини), у деяких місцевостях (околиці Харкова) у сприятливі роки локально нерідкий. Причини зменшення чисельності: не з'ясовані. Можливо, деградація природної лугової рослинності, випалювання трав, надмірний випас худоби, хімічні обробки місцевості тощо.

Особливості біології та наукове значення:

Зустрічається на узліссях та галявинах широколистяних та мішаних лісів, на схилах ярів та балок, на луках та у рідколіссях, іноді у садах та парках. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго відбувається у серпні-жовтні. Метелики активні удень за сонячної погоди, іноді увечері та вночі. Самки відкладають яйця купками біля кормових рослин. Гусінь живиться листям кульбаби та нечуйвітра, розвивається у травні-червні. Заляльковується у верхньому шарі ґрунту в овальних комірках.

Морфологічні ознаки:

Розмах крил - 35-55 мм. Статевий диморфізм невиразний. Забарвлення крил одноманітне вохристо-жовте, у самок - світло-жовте. На передньому крилі є невелика чорна пляма. Тіло дуже пухнасте.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Не розроблені. Доцільний пошук популяцій виду та створення ентомологічних заказників у місцях розповсюдження виду з регламентацією викошування трав, випасу худоби та повною забороною випалювання трав.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Romaniszyn, Schille, 1929; Шелюжко, 1941; Freina, Witt, 1987; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Стадниченко та ін., 2003; Геряк, Канарський, 2006; Канарський, 2006; Leraut, 2006; Macek et al., 2007. Особисті повідомлення Шешурак.

Автор:

І.Г. Плющ

Малюнок (фото):

І.Ю. Костюк