Ліометопум звичайний

Liometopum microcephalum (Panzer, 1798)

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Один з 8 видів голарктичного роду (також 6 викопних видів з еоценових, олігоценових та міоценових відкладів Європи, відомі з Азії та Північної Америки), в Палеарктиці 3 види, в Україні - 1. Реліктовий євро-кавказський лісовий вид, що поширений в Пд. та Середній Європі, на пд. Сх. Європи, на Кавказі та в Ірані. В Україні відомі чотири знахідки в Закарпатті, Самарському лісі (Дніпропетровська обл.), на о. Козачий на Дніпрі нижче греблі Каховської ГЕС (Херсонська обл.) та на безіменному острівці в дельті Дунаю (Одеська обл.).

Чисельність i причини її зміни:

В Україні чисельність дуже низька, хоча в Зх. Європі цей вид локально є звичайним. Може повністю зникнути при деградації лісів внаслідок антропогенного пресу та вирубуванні старих дуплястих дерев.

Особливості біології та наукове значення:

Вид з високим рівнем соціальної організації, сім'ї великі, можуть налічувати десятки тисяч робітниць, мають територію, що охороняється, та низку розвинених фуражувальних доріг на ґрунті та деревах. Гнізда будує в дуплах старих листяних дерев (переважно дубів). Одна сім'я зазвичай має основне та декілька додаткових гнізд, пов'язаних обмінними дорогами. Найбільш активні з першої половини квітня, на початку літа активність знижується, що пов'язано з закінченням розвитку личинок в гніздах. Літ крилатих особин - в червні-липні. Живляться медяною росою попелиць та інших сисних комах, різноманітними безхребетними тваринами та їхніми рештками.

Морфологічні ознаки:

Поліморфні, середніх розмірів (4-7 мм) мурашки. Груди та передня частина голови руді, черевце чорне, вкрите густими сріблястими прилеглими волосками. Зовні дещо схожі на рудих лісовим мурашок, проте відрізняються від них формою грудей та відсутністю трубочки з вінчиком волосків на кінці черевця.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Необхідно зберігати ділянки, де існують поселення цих мурашок, надавити їм природоохоронного статусу. Особливу увагу слід приділити збереженню старих дібров, а також окремих дуплястих дерев.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Рузский, 1905; Фасулати, Кижаева, 1964; Лиховидов, 1979; Купянская, 1988; Насонов,1889; Радченко, 1991, 1994; Zhou, 2001; Гребенников, Дубовиков, 2002; Макаревич, 2003; Paknia, Radchenko, Alipanah and Pfeiffer 2008.

Автор:

О.Г. Радченко

Малюнок (фото):

В.Г. Радченко