Кутора мала

Neomys anomalus (Cabrera, 1907)

Один з 3-х видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Реліктовий. Включає гірські обл. Європи з помірним кліматом, а також зону широколистяних лісів: від Португалії на зх. до пд.-зх. обл. європейської частини Росії на сх., на пд. - до пн. регіонів Малої Азії. На пн. сягає пн. сх. Польщі. На території України вид поширений в лісовій та лісостеповій зонах Правобережжя, в плавнях Дніпра та Дунаю, в Кримських горах; на Лівобережжі - спорадично в лісостеповій зоні. Адм. регіони: Кв, Лг, См, Пл, Хк.

Чисельність i причини її зміни:

В типових біотопах чисельність підтримується на досить низькому рівні (не перевищує 1-2 особини на 100 пастко-діб, звичайно до 0,5). Частка у відловах - до 1,5%. Відмічена тенденція до скорочення чисельності виду. Вразливість виду пов'язана зі специфікою місць мешкання і харчовою спеціалізацією. Причини зміни чисельності: трансформація місць мешкання (в результаті порушення гідрологічного режиму водойм, вирубування дерев, тощо), а також забруднення води та узбережних ділянок.

Особливості біології та наукове значення:

Населяє берегові ділянки водойм, які густо заросли трав'янистою рослинністю, деревами та кущами. Живиться навколоводною мезофауною (черви, молюски, ракоподібні, комахи, личинки) та дрібними хребетними. Статевої зрілості досягає на першому році життя. У приплоді 2-5 малят.

Морфологічні ознаки:

Характерне двоколірне забарвлення хутра: сріблясто-чорне на спині та світле на черевці. Довжина тіла до 6-9 см, хвоста - 4-6 cм. Від близького виду, кутори великої, відрізняється меншими загальними розмірами, меншим розвитком кіля на нижньому боці хвоста та менш розвиненими плавальними оторочками на лапах.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид занесений до ЧКУ (1994) з наданням охоронної категорії III (IV для N. а. mokrzheckii). Також занесений до Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає охороні, включено до Бернської конвенції. Охороняється на території БЗ Карпатського, Чорноморського та Дунайського, ПЗ Кримського та Рівненського, НПП Карпатського, Шацького, Деснянсько-Старогутського та "Синевир". Потребує виявлення та охорони місць мешкання та контролю над рівнем забруднення середовища.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Не має.

Основні джерела інформації:

Абеленцев, Підоплічко, 1956; Абеленцев, 1967; Niethammer, Krapp, 1990; Федорченко, 1992; Киселюк, 2002; Мішта, 2003, 2008; Товпинець, Євстаф'єв, 2008.

Автор:

А.В. Мішта

Малюнок (фото):

А.В. Мішта