Підковоніс малий

Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800)

Один з 77-ми видів роду, один з 2-х видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Пов'язаний з гірськими та височинними районами, часто з карстовим рельєфом. Поширений на більшій частині Європи, Пн. Африки, Кавказу і на сх. до Центральної Азії. В Україні поширений у прикарпатських областях, Поділлі, Придністров'ї, Криму.

Чисельність i причини її зміни:

Складає близько 2-3 тис. особин і при оцінках частки виду у відловах має тенденцію до зростання. Завдяки осілості та відкритому розташуванню особин у підземних сховищах цей вид при зимових обліках кажанів реєструють найчастіше, і його частка складає 10-70%. Причини зміни чисельності: руйнування природних підземель і освоєння видом штучно створених підземель (штольні, каменоломні).

Особливості біології та наукове значення:

Найчастіше вид реєструють у стані гібернації, і більшість знахідок відноситься до підземних порожнин (печери, гроти, каменоломні, тунелі) або скельних відслонень. Осілий, здійснює лише локальні сезонні міграції (до 100 км). Виводкові колонії влаштовує теплих сховищах: гротах, горищах, під мостами. Політ швидкий і маневровий. Полює на галявинах, узліссях, садах, переважно на двокрилих і дрібних лускокрилих. Статевозрілим стає на 2-й рік життя, плодить раз на рік по 1 малечі. Живе до 17 років.

Морфологічні ознаки:

Має типові для роду Rhinolophus ознаки: гостроверхівкові вуха, розвинений комплекс носових утворів (підкова, сідло, ланцет), у спокої обгорнені крилами, хутро кремового відтінку. Розміри малі, довжина передпліччя 35-41 мм. Носовий листок з тупим і коротким (прямокутним) верхнім виступом сідла. Сідло рівномірно і виразно звужується до верху.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид був занесений до двох видань ЧКУ (1980, 1996), за останнім зведенням МСОП має категорію LC. Внесений до додатку ІІ Бернської конвенції, угоди EUROBATS, Боннської конвенції. Охороняється в заповідниках Карпатського регіону, Поділля і Криму. Ефективна охорона може бути досягнута при створенні великих заповідних масивів у карстових районах та охороні самих підземель.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Дуже вимогливий до умов утримання вид, надзвичайно вразливий до чинника непокою.

Господарське та комерційне значення:

Не має.

Основні джерела інформації:

Волох, Крочко, 1994; Zagorodniuk, 1999; Zagorodniuk et al., 2000; Дулицкий, 2001; Загороднюк, Годлевська, 2001; Тищенко та ін., 2005; Годлевская та ін., 2009.

Автор:

І.В. Загороднюк, А.І. Дулицький

Малюнок (фото):

О.В. Годлевська