Турун угорський

Carabus (Pachystus) hungaricus (Fabricius, 1792)

Один з 5 видів підроду

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Політопний вид. В Україні представлений одним ендемічним для країни підвидом C. h. gastridulus Fischer, 1823 (Крим) та підвидами C. h. scythus Motsch., 1847 (степова зона та крайній пд. Лісостепу України, Молдова) і C. h. mingens (крайній сх. Степу України, пд. Росії, передгір'я Кавказу до Волги). Ареал виду простягається від Центральної Європи до Зх. Казахстану.

Чисельність i причини її зміни:

Незначна: поодинокі особини. Іноді (в окремі роки на цілинних ділянках) локально численний (до 5-10 особин на 100 м2). Чисельність різко зменшується внаслідок розорювання цілинних степових ділянок.

Особливості біології та наукове значення:

Цілинний степ, яйли Криму, нерозорані ділянки, балки, перелоги. Зоофаг широкого профілю. Одно- та дворічна генерація. Зимують дорослі жуки, рідше личинки старшого віку. Парування і відкладання яєць відбувається навесні. Молоді жуки з'являються в першій половині літа (з личинок, що перезимували) і на початку осені.

Морфологічні ознаки:

Завдовжки 28-34 мм. Чорний, матовий. Тіло опукле. Надкрила з рядами ямок, трохи ширші за передньоспинку. Мандибули по внутрішньому краю рівні і тільки перед вершиною різко зігнуті.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесений до Червоних книг Молдови, Угорщини, Росії. Охороняється в степових заповідниках України.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Знищує ряд шкідників польових культур.

Основні джерела інформації:

ЧКУ. Тваринний світ, 1994; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Lobl, Smetana, 2003; Пучков, 2008.

Автор:

О.В. Пучков

Малюнок (фото):

В.Г. Радченко