Турун менетріє

Carabus (Carabus) menetriesі (Hummel, 1827)

В Україні один з 4 видів підроду (в Палеарктиці - один з 7 видів).

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Пн.-Сх. Європа (від Польщі, Словаччини до Уралу і майже до 600 п. ш.) до Зх. Сибіру. В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі та на пн. зх. Лісостепу. Можливі знахідки і на пн. лівобережного Лісостепу.

Чисельність i причини її зміни:

Рідкісний вид, реєструються тільки поодинокі особини. Чисельність різко зменшується внаслідок осушування боліт та інших меліоративних заходів.

Особливості біології та наукове значення:

Одно- або дворічна генерація. Зимують дорослі жуки, зрідка личинки старшого віку. Парування і відкладання яєць відбувається навесні. Молоді жуки з'являються в першій половині літа і зустрічаються до початку осені. Імаго частіше трапляється в травні - липні. Гігрофіл. Зустрічається в листяних та мішаних лісах, біля боліт, а також на вологих луках. Зоофаг широкого профілю.

Морфологічні ознаки:

Завдовжки 16-20 мм. Передньоспинка сплощена, посередині розсіяно-точкована. Вусики короткі, лише у самців ледве заходять за основу надкрил. Первинні проміжки надкрил у вигляді ланцюжків коротких, округлих горбків. Крила редуковані. Верх тіла бронзовий або темно-бронзовий, іноді з зеленуватим відливом. Стегна ніг завжди чорні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Поліському заповіднику в комплексі з іншими безхребетними.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Корисний лісовий ентомофаг.

Основні джерела інформації:

Определитель насекомых европейской части СССР, 1965; Lobl, Smetana, 2003; Пучков, 2008.

Автор:

О.В. Пучков

Малюнок (фото):

В.Г. Радченко