Вусач земляний хрестоносець (коренеїд хрестоносець)

Dorcadion equestre (Laxmann, 1770)

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Зх. Європа, Румунія, Угорщина, Болгарія (на пд. до Греції), Молдова, чорноземна смуга Росії (на сх. до Волги), Закавказзя. Один з 360 видів роду; один з 17 видів у фауні України. Заселяє лісостепову та степову зони України, Кримські гори. Існує багато аберацій (більше 30), розподілених на 6 груп.

Чисельність i причини її зміни:

Звичайний вид в місцях, що не зазнають антропогенного впливу. Причини зміни чисельності: зараз загрози для чисельності виду не існує.

Особливості біології та наукове значення:

Генерація дворічна. Дорослі жуки зустрічаються з середини квітня до кінця травня (з середини червня - зрідка). Личинки розвиваються в ґрунті, при розорюванні переходять до живлення коренями культурних злаків. Заселяє нерозорані осередки: цілинний степ, байраки, гірські схили, узбіччя доріг (іноді біотопи з негустими чагарниками). Тяжіє до добре розігрітих сонцем ділянок з розрідженим травостоєм. Личинки живляться листям озимих та інших злакових.

Морфологічні ознаки:

10-13 мм. Тіло коренасте, опукле. Шовна (центральна) стрічка надкрил дуже широка, нерівна, нижче середини - у вигляді хреста. Вусики та ноги чорні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Спеціальні заходи охорони не здійснювалися. В комплексі з іншими безхребетними знаходиться під охороною в степових заповідниках України.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Іноді може шкодити культурним злаковим культурам, але дуже незначно.

Основні джерела інформації:

Плавильщиков, 1958; Насекомые и клещи - вредители сельскохозяйственных культур., 1974; ЧКУ. Тваринний світ, 1994; Різун, Коновалова, Яницький, 2000.

Автор:

І.К. Загайкевич, О.В. Пучков

Малюнок (фото):

О.С. Мандзюк