Сатир евксинський

Pseudochazara euxina (Kusnezov, 1909)

Єдиний ендемічний представник численного роду у фауні України

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Кримський п-ів (пд. схили Ай-Петринської та Ялтинської яйл, пн.-сх. макросхил Бабуганяйли понад Чучельским перевалом, пд. відроги верхнього плато Чатир-Дагу). Загальний відомий ареал виду не перевищує 200 га.

Чисельність i причини її зміни:

На окремих невеликих ділянках пд. схилів г. Ай-Петрі кількість метеликів у пік льоту в деякі роки може досягати 250-300 особин на 1 га. У локалітетах на Бабуган-яйлі та Чатир-Дазі чисельність значно нижча (до 23-35 особини на 1 га). Моніторинг стану Ай-Петринської популяції був розпочатий у 1984 р.: чисельність виду коливається в різні роки (не більш ніж на один порядок), після депресії в окремий рік (усього таких депресій було зафіксовано три за 24 роки спостережень) чисельність популяції швидко відновлюється вже в наступному році. Ці так звані "хвилі життя" ми відносимо до природних популяційних процесів і, таким чином, небезпечних тенденцій зменшення чисельності даного виду не зареєстровано.

Особливості біології та наукове значення:

Стенобіонтний вид. Пристосований до дуже своєрідних біотопів: вапнякових осипів та щебнисто-кам'янистих досить крутих схилів із слабко розвинутим рослинним покривом (проективний покрив до 50% та нижче). Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів триває з кінця червня до середини вересня, активні винятково за сонячної погоди. Відносно рідко спостерігаються невеликі (не далі декількох десятків метрів) поодинокі кормові міграції на квітучу рослинність лук углиб плоскогір'я яйли. Найбільш імовірна кормова рослина гусені - пирій щетинистий (Elytrigia strigosa (Bieb.) Nevski).

Морфологічні ознаки:

Розмах крил - 46-58 мм. Візерунок крил самця та самки майже ідентичний, переважно коричнево-бурого кольору. Обидві пари крил з широкими помаранчево-охристими смугами та темними жилками на них. На передніх крилах на цих смугах розташовані по дві великі очкові плями з білим центром. У нижній частині смуги заднього крила є невеличка очкова плямка також із білим центром.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському ПЗ. Доцільно створити ентомологічний заказник у місці мешкання цього виду на пд. відрогах Чатир-Дагу.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Kusnezov, 1909; Nabokoff, 1920; Коршунов, 1964; Некрутенко, 1978; 1985; Будашкин, 2003; Будашкин, Иванов, 2005, Плющ, Моргун, Довгайло, Рубин, Солодовников, 2005, 2006. Особисті повідомлення Мосякіна, Пузанова, Троценка.

Автор:

Ю.І. Будашкін, І.Г. Плющ

Малюнок (фото):

К.Е. Довгайло