Ендроміс березовий

Endromis versicolora (Linnaeus, 1758)

Представник монотипового пале арктичного роду

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Лісова, частково лісостепова зони Євразії, Кавказ та Закавказзя (Вірменія). В Україні - зона мішаних лісів, частково лісостепова зона. Локальний.

Чисельність i причини її зміни:

Незначна (поодинокі особини), у деяких місцевостях у сприятливі роки локально нерідкий. Причини зменшення чисельності: не з'ясовані, можливо, хімічна обробка лісів.

Особливості біології та наукове значення:

Зустрічається у мішаних лісах, особливо у молодих березняках. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго відбувається з кінця березня до початку травня. Метелики активні удень за сонячної погоди, іноді увечері та вночі. Самки відкладають яйця увечері та вночі. Гусінь живиться листям берези, іноді - граба, ліщини, липи та інших дерев; розвивається у травні-серпні, зимує у коконах серед лісового опаду, у яких навесні і заляльковується.

Морфологічні ознаки:

Розмах крил - 45-75 мм. Статевий диморфізм виразний. Переднє крило світло-коричневе з білуватим напиленням, біля його вершини є 3 чіткі білі плями. Середня частина передніх крил відокремлена чорнуватими ламаними лініями, у проміжку котрих є вуглувата чорна пляма. Задні крила у самця охристо-коричневі (у самиці - сірувато-руді) з ламаною смугою та білими плямами вздовж зовнішнього краю крила. Тіло дуже пухнасте.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Не розроблені. Як компонент біоценозу пасивно охороняється у деяких ПЗ, зокрема, Поліському. Доцільний пошук популяцій виду та створення ентомологічних заказників у місцях розповсюдження виду з певною регламентацією лісогосподарської діяльності.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Romaniszyn, Schille, 1929; Шелюжко, 1941; Редкие и исчезающие растения и животные Украины, 1988; Плющ, Шешурак, 1997; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Хлус, Чередарик, Скільський, Череватов, 2002; Стадниченко та ін., 2003; Геряк, Канарський, 2006; Канарський, 2006; Macek et al., 2007; особисті повідомлення Бідичака, Герасимова, Ковальчука, Романіва, Шешурак.

Автор:

І.Г. Плющ

Малюнок (фото):

К.Е. Довгайло