Передмова

Тваринний світ України нараховує близько 45 тис. видів, серед яких чимало рідкісних, реліктових або ендемічних видів. Нажаль, зростаючий антропогенний тиск продовжує негативно впливати на тваринний світ, і все більша кількість видів потребує охорони та відновлення. Головними чинниками негативного впливу на тваринний світ є знищення та трансформація природних екосистем, надмірне комерційне використання тваринного світу та браконьєрство. До третього видання Червоної книги України занесено 542 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), круглі (2) та кільчасті (9) черві, ракоподібні (31), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), ногохвістки (2), комахи (226), молюски (20), круглороті (2) та риби (69), земноводні (8), плазуни (11), птахи (87), ссавці (68).

Створення та затвердження нового списку видів тварин, занесених до третього видання Червоної книги України було досить довгим і нелегким процесом. На першому етапі це стосувалося лише наукової спільноти, яка обговорювала це у своєму колі. Пізніше йшло обговорення списку видів на рівні різних міжвідомчих груп, які були створені Мінприродою, із залученням органів державної влади, які контролюють рибні та мисливські ресурси, а також на засіданнях Національної комісії з питань Червоної книги України. Стосовно окремих видів, в процесі обговорення брали участь і громадські організації

Підготовка третього видання Червоної книги України виявила ряд суттєвих проблем щодо інформації про стан "червонокнижних" видів. По багатьох видах тварин інформація за період з моменту виходу у світ другого видання Червоної книги України (1994) по сьогодні виявилась дуже неповною. Головними причинами цього є відсутність скоординованого підходу до вивчення стану "червонокнижних" видів в країні та відсутність державної системи моніторингу рідкісних видів. У результаті цього досить часто дані щодо рідкісних видів відображають не тільки стан виду, а й активність наукових досліджень у певних регіонах. Досить проблемними є і застарілі підходи до опису отриманих даних, їх накопичення та обробки. В багатьох випадках інформація про рідкісні види не має точної географічної прив'язки та точних дат. Проблемою є також можливість оприлюднення зібраної інформації - більшість наукових видань не друкує "сиру" інформацію - дані щодо місць знахідок "червонокнижних" видів. До того ж є законодавчі обмеження на оприлюднення таких даних.

Говорячи про труднощі, пов'язані зі збором інформації для третього видання Червоної книги України, слід вказати і на певні позитивні зрушення щодо цього. По-перше, необхідно вказати на те, що чимало даних щодо "червонокнижних" видів було отримано за рахунок міжнародної підтримки, яку було надано у вигляді грантів, які отримали громадські організації. Серед міжнародних природоохоронних організацій, які вели і ведуть такі проекти на території України, слід згадати Wetlands International, Birdlife International, WWF, ECNC та деякі інші. Ідуть певні зрушення і у сфері накопичення та аналізу даних щодо "червонокнижних" видів тварин. Вони поступово виходять на сучасний технічний рівень. Так, для підготовки третього видання Червоної книги України по окремих таксономічних групах активно використовувалася база даних Державного кадастру тваринного світу України, яка на замовлення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України ведеться відділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоологіі ім. Шмальгазузена НАНУ. В подальшому ця база даних має бути основою при підготовці наступних видань Червоної книги України, що забезпечить сучасний рівень накопичення інформації і аналізу даних та значною мірою полегшить видання.

Враховуючи наявність значної кількості даних щодо рідкісних видів тварин, які не були опубліковані, у 2008 році Інститут зоології ім. Шмальгазузена НАНУ видав збірку "Знахідки тварин Червоної книги України". Це дало можливість зібрати велику кількість нової інформації, яка зберігалася у польових щоденниках дослідників і не була доступною для узагальнення. Враховуючи цей позитивний досвід, видання таких збірок у майбутньому має стати невід'ємною частиною ведення Червоної книги України.

Трете видання Червоної книги України є результатом роботи великого колективу авторів з різних наукових та природоохоронних установ усієї України, яким ми хотіли б висловити щиру подяку за їхню кропітку роботу по збиранню даних у ході польових досліджень та підготовці даної книги.

Член-кореспондент Національної АН України
І.А Акімов