Доліхомітус головастий

Dolichomitus cephalotes (Holmgren, 1859)

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Один з 70 видів роду, поширеного в Голарктиці, Неотропічній та Орієнтальній зоогеографічних областях, переважна кількість видів - в Голарктиці. Один з 12 видів в фауні України. Полісся, Карпати.

Чисельність i причини її зміни:

Невідома. Причини зміни чисельності: звисихання деревини, заморозки, грибні захворювання, загибель личинок-хазяїв, знищення хворих та всихаючи дерев під час санітарних вирубок лісу.

Особливості біології та наукове значення:

На стадії личинки - зовнішній паразит личинок різних ксилофагів, у тому числі вусачів чорного ялинового великого (Monochamus urussovi Fisch.) і чорного ялинового західного (M. sartor F.). Зустрічаються у мішаних та хвойних лісах на ялині, рідше на сосні, що пошкоджені вусачами. Самка довгим яйцекладом, піхви якого в 4-6 разів перевищують довжину тіла, пробуравлює шар деревини і відкладає яйце на тіло личинки хазяїна. Докладно особливості біології не вивчались.

Морфологічні ознаки:

Досить великий за розміром їздець, тіло завдовжки до 25 мм. Яйцеклад самок завдовжки до 150 мм, в 5-6 разів перевищує довжину тіла. Голова дуже розширена за очима. Переднє крило з дзеркальцем. Черевце порівняно коротке, довжина 2 тергіта дорівнює його ширині. Пунктир черевця невиразний. Тіло чорне. Ноги червоні. Задні гомілки та лапки бурі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Не розроблялись. Треба докладніше вивчити особливості біології виду; у місцях його існування доцільно створювати ентомологічні заказники.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.

Основні джерела інформації:

Мейер, 1934; Constantineanu et Pisica, 1977; Каспарян, 1981; Yu, Horstmann, 1997.

Автор:

В.Г. Толканіц

Малюнок (фото):

В.Г. Радченко