Горіхотворка велетенська

Ibalia rufipes Cresson, 1879

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Представник дуже малочисельної реліктової родини, один із 2-х видів роду в фауні України. Має голарктичне поширення. В Україні знайдено у Житомирській, Київській та Черкаській обл.

Чисельність i причини її зміни:

Незначна (поодинокі особини). Причини зміни чисельності: видалення усихаючих дерев під час санітарних вирубок лісу, застосування пестицидів для знищення шкідників лісу.

Особливості біології та наукове значення:

Населяє листяні та мішані ліси, іноді міські парки. Літ імаго - у травні-червні. Самка має довгий голкоподібний яйцеклад. Відкладає по 1 яйцю в личинок рогохвостів старшого віку (Siricidae). При цьому вона не свердлить кору та деревину, а використовує отвори, зроблені самками хазяїв при відкладанні яєць або самками їздців - паразитів рогохвостів. В останньому випадку личинка горіхотворки може бути вторинним паразитом. Найбільшу частину розвитку (до ІІІ віку) личинка проходить як ендопаразит. Потім вона залишає хазяїна и недовго живиться як ектопаразит. Заляльковується личинка IV віку. Розвиток від яйця до імаго може тривати 2-3 роки.

Морфологічні ознаки:

Голова і груди чорні, черевце червонувато-буре. Крила слабкодимчасті з затемненням на вершині та в середній частині. Черевце сплющене з боків. 1 членик задніх лапок в 2 рази довший за останні разом узяті. Довжина тіла - 12-13 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Не розроблялись. У різних типах листяних i мішаних лісів під час загальних та санітарних вирубок слід залишати невеликі резервації для комплексу лісових комах, що розвиваються в деревині.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.

Основні джерела інформації:

Rondqist, 1989; Liu., Nordlander, 1994; Nylander, Bayesian, 2004.

Автор:

А.Г. Котенко

Малюнок (фото):

О.С. Мандзюк