Устриця їстівна
Ostrea edulis Linnaeus, 1758
Тип: | Моллюски. Mollusca. |
Клас: | Двостулкові. Bivalvia. |
Ряд: | Устриці. Ostreoida. |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Ареал виду та його поширення в Україні:
Середземне море, Атлантичний океан - від берегів Європи (Норвегія) до Алжиру та Пн. Америки. В Чорному морі - околиці м. Анапа (Краснодарський край, Росія), в Україні - Каркінітська затока, акваторія Карадазького ПЗ.
Чисельність i причини її зміни:
Сучасних даних про чисельність в українській частині ареалу немає. Причини зниження чисельності: забруднення води і дна моря, добування піску, знищення хижим молюском - рапаною, незаконний промисел.
Особливості біології та наукове значення:
Вид мешкає в прибережній частині моря на глибині 3-65 м, прикріплюється до каменів, скель, трапляється на піщано-кам'янистих ґрунтах.
Морфологічні ознаки:
Черепашка у вигляді викривленого овалу. Стулка, що прикріплюється (ліва) більш опукла, несе на поверхні нерегулярні, іноді розгалужені радіальні ребра. Вільна (права) стулка майже плоска, гладенька або із слабко помітними радіальними зморшками, з припіднятими у вигляді луски лініями наростання. Верхівки слабко виступаючі, різко зігнуті. Забарвлення брудно-сіре, з бузковими (на прикріпленій стулці) або червоно-бурими (на вільній) плямами. Довжина і висота черепашки - до 80 мм, ширина - до 25 мм.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Збереження біотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Не здійснювалися.
Господарське та комерційне значення:
Вид вирощується для вживання в їжу в ряді зарубіжних країн.
Основні джерела інформації:
Скарлато, Старобогатов, 1972; Starobogatov, 1992.
Автор:
В.В. Аністратенко
Малюнок (фото):
О.О. Ковтун