prevnext

Устриця їстівна

Ostrea edulis Linnaeus, 1758

Червона книга України Устриця їстівнаКарта поширення виду

Тип: Моллюски. Mollusca.
Клас: Двостулкові. Bivalvia.
Ряд: Устриці. Ostreoida.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Середземне море, Атлантичний океан - від берегів Європи (Норвегія) до Алжиру та Пн. Америки. В Чорному морі - околиці м. Анапа (Краснодарський край, Росія), в Україні - Каркінітська затока, акваторія Карадазького ПЗ.

Чисельність i причини її зміни:

Сучасних даних про чисельність в українській частині ареалу немає. Причини зниження чисельності: забруднення води і дна моря, добування піску, знищення хижим молюском - рапаною, незаконний промисел.

Особливості біології та наукове значення:

Вид мешкає в прибережній частині моря на глибині 3-65 м, прикріплюється до каменів, скель, трапляється на піщано-кам'янистих ґрунтах.

Морфологічні ознаки:

Черепашка у вигляді викривленого овалу. Стулка, що прикріплюється (ліва) більш опукла, несе на поверхні нерегулярні, іноді розгалужені радіальні ребра. Вільна (права) стулка майже плоска, гладенька або із слабко помітними радіальними зморшками, з припіднятими у вигляді луски лініями наростання. Верхівки слабко виступаючі, різко зігнуті. Забарвлення брудно-сіре, з бузковими (на прикріпленій стулці) або червоно-бурими (на вільній) плямами. Довжина і висота черепашки - до 80 мм, ширина - до 25 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Збереження біотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Не здійснювалися.

Господарське та комерційне значення:

Вид вирощується для вживання в їжу в ряді зарубіжних країн.

Основні джерела інформації:

Скарлато, Старобогатов, 1972; Starobogatov, 1992.

Автор:

В.В. Аністратенко

Малюнок (фото):

О.О. Ковтун