Морський кoник довгорилий

Hippocampus guttulatus Cuvier, 1829

Один з 36-ти видів роду, єдиний вид роду у фауні України. Раніше виділявся підвид H. hippocampus microstephanus Slastenenko, 1937

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Прибережні води Сх. Атлантики від Північного моря до Мадейри і Канарських о-ів, Середземне, Егейське, Адріатичне, Чорне, Азовське моря. В Україні трапляється в зх. і пд.-зх. частинах Азовського і пн.-зх. частині Чорного морів та в Керченській протоці, частіше біля берегів Криму.

Чисельність i причини її зміни:

Невідома. Майже зник в рекреаційних зонах. Опріснення великих прибережних ділянок моря, забруднення води і надмірний вилов (використовується як сувенір і, начебто, для лікування).

Особливості біології та наукове значення:

Морська риба прибережної зони відкритих ділянок моря чи заток, з'єднаних з відкритим морем. Уникає опріснених або солонуватих вод. Зустрічається на глибині 5-15 м і глибше, але обов'язково серед підводної рослинності. Тримається поодинці, під час розмноження утворює скупчення. У літній і зимовий час відкочовує на глибину, а навесні і восени підходить на мілководдя. Статевої зрілості досягає вже в 2 роки, при довжині тіла 7-8 см. Розмноження відбувається з травня до вересня. У самок завдовжки 8,4-13,1 см плодючість складала 125-647 ікринок. Нерест порційний, серед підводної рослинності. Самці виношують у виводкових камерах до 400 нащадків. Живиться безхребетними тваринами заростей рослинності, зрідка споживає мальків риб.

Морфологічні ознаки:

Тіло високе, стиснуте з боків. Голова зігнута в бік черева майже під прямим кутом, задня частина хвостового відділу довга, закруглена у бік черева і використовується для прикріплення до підводних предметів. Найбільша довжина тіла 13,5 см, маса - 8 г. Загальний фон забарвлення від сіруватого, світло-коричневого до червоно- або чорно-бурого. Спина і верхня частина голови зазвичай темніші, ніж боки, черево світле, білувате, сірувате або пальове. На голові і тулубі є тоненькі хвилясті голубуваті лінії, а також блакитні крапки, які, зливаючись між собою, утворюють поперечні світлі смужки.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Заборона вилову, виявлення можливих місць перебування і встановлення в них заповідного режиму. Занесений до ЧКУ (1994), списків Бернської конвенції, CITES і МСОП.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Промислового значення не має. Об'єкт сувенірного вилову.

Основні джерела інформації:

Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Салехова и др., 1987; Мовчан, 1988, 2000 б; Пинчук, Ткаченко, 1996; Болтачев, 1999, 2003; Хуторной, 2001; Каталог коллекций, 2003; Заморов, 2005 (особисте повідомлення).

Автор:

Ю.В. Мовчан

Малюнок (фото):

Н.В. Кащенко