Жовтопуз безногий

Pseudopus apodus (Pallas, 1775)

Єдиний представник роду. Вид включає 2 підвиди, в Україні мешкає P. a. apodus (Pallas, 1775). Раніше вид відносили до роду Ophisaurus Daudin, 1803

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Від Балканського п-ва до пд. Казахстану та Ірану. В Україні мешкає лише в Криму, де населяє низькогір'я зх. частини Кримських гір (пд. берег Криму і пн. макросхил гір до долини р. Альма до висоти 500-700 м н. р. м.), пн. і сх узбережжя Керченського п-ва. Спостерігався також на крайньому заході Тарханкутського п-ва.

Чисельність i причини її зміни:

У пд.-зх. частині Гірського Криму і в Керченському Приазов'ї жовтопуз ще зберіг високу чисельність (місцями до 7-15 особин на 1 км маршруту), але зазвичай щільність популяції не перевищує 0,2-0,5 ос./км. Середземноморський релікт біля пн. межі ареалу, особливо вразливий внаслідок пізнього настання статевої зрілості і низького виживання молоді. Причини зміни чисельності: руйнування біотопів (особливо при суцільній забудові), знищення людиною, масова загибель на автошляхах.

Особливості біології та наукове значення:

Активний з кінця лютого - кінця березня до вересня-листопада. У посушливі роки можлива літня сплячка. Сховища - пустоти під камінням і корінням кущів, нори гризунів. Живиться великими комахами (твердокрилими, прямокрилими), молюсками, ракоподібними, сколопендрами, рідше дрібними хребетними. Парування відбувається у квітні-травні. Єдина кладка з 4-10 яєць - у червні-липні. Молодь з'являється у вересні-жовтні. Має велике наукове значення.

Морфологічні ознаки:

Дуже велика безнога ящірка зі змієподібним тілом. Довжина тулуба - до 82 см, але зазвичай менше 48 см. Хвіст довший за тулуб в середньому в 1,6 раза. По боках тулуба глибока шкіряна згортка, поблизу клоакального отвору є рудименти задніх кінцівок. Забарвлення верхньої частини тіла оливково- або червонувато-буре, черево жовтувато-сіре. Цьоголітки світло-сірого кольору з поперечними бурими смугами

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Охороняється у ПЗ Ялтинському гірсько-лісовому, "Мис Мартян", Кримському і Казантипському. Рекомендовано переселення ящірок із згасаючих міських популяцій на найближчі охоронні території, посилення охорони Караларського степу, реінтродукція виду у Карадазькому та Опукському ПЗ і роз'яснювальна робота з населенням.

Господарське та комерційне значення:

Знищенням шкідливих для людини безхребетних може приносити користь. Нелегально відловлюється на продаж, тому має певне комерційне значення.

Основні джерела інформації:

Щербак, 1966, 1989; Шарыгин, 1976, 1996; Obst, 1978, 1981; Котенко, 1987, 2005, 2007 б; Таращук, 1989; Щербак, Тертышников, 1989; Котенко, Вакаренко, 1991; Котенко и др., 1998; Кармишев, 1999, 2002; Кармышев, Кукушкин, 2001; Свириденко, Кукушкин, 2003; Кукушкин, 2003 а, 2003 б, 2003 в, 2006 а, 2007; Кукушкин, Свириденко, 2005; Кукушган, Котенко, 2005; Кукушкин, Шаганов, 2007; Котенко, Ляшенко, 2007; Kukushkin, Karmyshev, 2008.

Автор:

О.В. Кукушкін, Т. І. Котенко

Малюнок (фото):

Т. І. Котенко