Гадюка степова

Vipera renardi (Christoph, 1861)

Один з приблизно 30 видів роду, один з 2 або 3 видів роду у фауні України. Представлений номінативним підвидом - V. r. renardi (Christoph, 1861), одним з 4-5 підвидів виду. У Гірському Криму мешкає ще одна форма, якій може бути надано підвидового статусу.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Від України на зх. до Алтаю (Росія) на сх. і до Азербайджану та пн.-зх. Китаю на пд. у межах степової, напівпустельної і значної частини лісостепової зон. В Україні населяє пд. частину Лісостепу та Степ, а також пн. макросхил Гірського Криму до висоти 1100 м н. р. м.

Чисельність i причини її зміни:

На більшій частині території України чисельність виду низька, у деяких районах він вже зник. У багатьох степових заповідниках Лівобережжя та на о. Джарилгач це звичайна змія (1-10 ос/га), у Присивашші та на Керченському п-ві подекуди численна (20-60 ос./га, інколи більше). Причини зміни чисельності: розорювання, забудова, суцільне заліснення, перевипас або регулярне випалювання степових ділянок, знищення змій людиною, а також нелегальні масові заготівлі гадюк для утримання у серпентаріях.

Особливості біології та наукове значення:

Активна з другої половини лютого-березня до кінця жовтня - початку грудня. Ховається переважно у норах гризунів. Живиться весною дрібними гризунами (в основному полівками) та ящірками, влітку і восени майже виключно прямокрилими. Парування - у квітні-травні. Яйцеживородний вид. Молодь (1-31 ос.) народжується з середини липня до середини вересня. Отруйна, але загрози життю людини не становить. Має велике наукове значення.

Морфологічні ознаки:

Змія невеликих розмірів: довжина тулуба, як правило, менше 60 см; хвіст короткий, завдовжки 4-6 см у самок і 5-8 см у самців. Луска з вираженим реберцем, навколо середини тулуба 21 ряд лусок. Зверху тіло бурувато-сіре, з бурою або чорною зигзагоподібною смугою вздовж хребта. Черево пістряве або майже чорне.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ) і занесений до Червоного списку МСОП у категорії Endangered. Охороняється у 9 ПЗ і НПП України, у багатьох з яких є звичайним видом. Зважаючи на те, що степова гадюка навіть за умови активної пропаганди серед населення щодо її корисності буде і надалі зазнавати винищення, місця мешкання виду слід максимально включати до заповідних територій.

Господарське та комерційне значення:

Приносить користь, знищуючи мишоподібних гризунів та саранових. У степових екосистемах України може відігравати значну роль. Отрута використовується у медицині. І отрута, і самі змії мають велике комерційне значення.

Основні джерела інформації:

Ардамацкая, 1958 а; Таращук, 1959; Щербак, 1966; Котенко, 1977, 1978, 1981, 1983, 1987, 1989, 1990, 1998, 2000, 2007 а, 2007 б; Таращук, 1985; Kotenko, 1989, 2002; Кармишев, Заброда, 1992; Котенко и др., 1998; Селюнина, 1998; Кармышев, 1999; Kotenko et al. ,1999; Кармышев, Писанец, 1999; Биоразнообразие ..., 2000;

Nilson, Andren, 2001; Кармишев, 2002; Гулай, 2003; Кукушкин, 2004 а, 2004 в, 2005 г, 2007, 2008; Тимошенков, 2005; Kukushkin, Zinenko, 2006; Булахов та ін., 2007; Котенко, Кукушкін, 2008; Котенко, Курячий, 2008; Селюніна, 2008; Зиненко, 2008; Загороднюк, Заїка, 2009.

Автор:

Т. І. Котенко, О. В. Кукушкін

Малюнок (фото):

Т.І. Котенко