Боривітер степовий

Falco naumanni Fleischer, 1818

Один з видів політипного роду; один з 8-ми видів у фауні України

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Пд. Європа, Пн. Африка, Зх., Центральна Азія. В Україні - в степовій смузі (останні роки тільки в Криму).

Чисельність i причини її зміни:

Протягом ХХ ст. чисельність знижувалась, але в 1960-і рр. на Закарпатті та в Криму вид був досить звичайним і гніздився колоніями до 400 пар (Крим). В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в Донецькій обл. і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але не виключено, що вид вже зник з гніздової фауни України. Дані різних авторів про гніздування виду на початку ХХІ ст. в Донецькій, Дніпропетровській, Закарпатській обл. та в Криму при перевірці не підтвердились. Сучасна чисельність виду в Європі оцінена в 25-2 тис. пар. Спостерігається загальне зниження чисельності на пд. Європи, що пов'язано з багаторічними флуктаціями чисельності виду в межах ареалу. Причини падіння чисельності - тісні зв'язки з динамікою чисельності саранових, розорювання цілини, застосування пестицидів, відстріл.

Особливості біології та наукове значення:

Гніздовий, перелітний птах. З'являється в кінці березня - квітні. Трапляється на вапнякових, глинистих урвищах, уступах скель, спорудах людини серед степу. Відкладає яйця наприкінці квітня - на початку травня. Гнізда влаштовує у норах, розщелинах скель, на карнизах будинківі урвищ. В минулому відомі колоніальні гніздування (Крим, Закарпаття). У кладці 4-5 яєць. Насиджує самка, 28 діб. Пташенята вилітають з гнізда у липні. Відліт з кінця серпня - у вересні. Живиться переважно комахами (сарана), дрібними мишоподібними гризунами і птахами.

Морфологічні ознаки:

Маса тіла - 150-210 г, довжина тіла - 290320 мм, розмах крил - 580-720 мм. У дорослого самця спина і більша частина верху крил руді, голова, смуги на крилах, надхвістя і хвіст зверху сірі, на верхівці хвоста чорна смуга; низ рудуватий з чорними плямами і рисками; махові пера чорно-бурі; дзьоб блакитно-сірий, восковиця і ноги жовті, очі темно-коричневі. Доросла самка і молодий птах зверху іржасті з темно-бурими плямами; знизу вохристі з бурими плямами. Від боривітра звичайного самка і молодий птах відрізняються кольором кігтів: у боривітра степового кігті білі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

На гніздуванні охоронявся в Опуцькому заповіднику. Занесено до ЧКУ (1994), Червоного переліку МСОП та Європейського червоного переліку. Включено до CITES (Додаток ІІ), Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Ветров, 1993; Міщенко, 1994; Пилюга,1995; Кінда, Костін, Бескаравайний, 1999; Кінда, 2000; Birds in Europe..., 2004; Ветров, Милобог, Стригунов, 2006.

Автор:

В.І. Стригунов, Ю.В. Милобог, В.В. Вєтров

Малюнок (фото):

І.І. Землянських