prevnext

Журавель сірий

Grus grus (Linnaeus, 1758)

Червона книга України Журавель сірийКарта поширення виду

Тип: Хордові. Chordata.
Клас: Птахи. Aves.
Ряд: Журавлеподібні. Gruiformes.
Родина: Журавлеві. Gruidae.

Один з 2-х видів роду у фауні України; один з 10-ти видів роду у світовій фауні.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Гніздиться у Пн., Центральній і Сх. Європі, Пн. Азії; птахи європейської популяції зимують на Піренейському п-ві, у Пн. і Сх. Африці, Малій Азії, азійські птахи проводять зиму у Пд. Азії". В Україні гніздиться на Поліссі, у Лівобережному лісостепу і частково у Лівобережному степу, а також, можливо, на Сиваші; мігрує по усій країні.

Чисельність i причини її зміни:

Зараз у країні від 500-600 до 700-850 пар. У Сумській обл. 60-70 пар, Чернігівській - 7-11, Київській - 16-23, Полтавській - 40-45, Харківській - 100-110, Донецькій - 15-20, Луганській - 40, Дніпропетровській - 10-15. На Лівобережжі - 410-460 пар, з яких 80-100 - на Поліссі, 180-200 - у Лісостепу, 160-175 - у Степу. У долині Сули біля 25-30 пар, Удаю - 15-20, Псла - 30-35, Хорола - 3-5, Ворскли - 65-70, Мерли - 12-15, Орельки - 12-15. У поліських р-нах Правобережжя - 80-100 пар. Міграційні скупчення на Житомирщині, Полтавщині, Київщині, у БЗ "Асканія-Нова" - 8-16 тис. ос. На Центральному Сиваші восени тримається до 8-10 тис. ос. У м'які зими небагато птахів зимує у р-ні БЗ "Асканія-Нова" і на Сиваші. Чисельність європейської популяції - 74-100 тис. пар. Зміна чисельності: фактор непокою на гніздуванні, зниження рівня води у гніздових біотопах, що робить доступними гнізда для хижаків, браконьєрство, зіткнення з електролініями, використання пестицидів.

Особливості біології та наукове значення:

Весняна міграція у березні - на початку травня. Моногам, пари постійні. У р-ни гніздування повертається з кінця березня - до початку травня. Оселяється по заболочених лісах, на великих відкритих болотах та у заплавах з заростями очерету. Гніздиться окремими парами, гнізда з рослинних решток на купинах або сухих місцинах. Кладка з 1-3 яєць у кінці квітня - на початку травня, насиджують обидва птахи. Інкубація близько 30 діб. Молодь починає літати у віці 2-х місяців. Статева зрілість у віці 4-6 років. Осіння міграція з середини вересня до кінця жовтня. Живиться переважно рослинною їжею: вегетативними частинами рослин, насінням, ягодами, а також комахами, ящірками, зміями, яйцями птахів, гризунами, молюсками тощо.

Морфологічні ознаки:

Маса тіла: 4-7 кг, довжина тіла: 114-130 см, розмах крил: 200-230 см. Шия, дзьоб і ноги довгі. Дорослий птах сірий, на тім'ї гола червона шкіра; потилиця, горло і верх шиї чорні, по боках голови білі смуги, дзьоб буруватий, ноги чорні. Молодий птах рудувато-бурий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Під охороною CITES (Додаток ІІ), Бернської (Додаток ІІ), Боннської конвенцій (Додаток ІІ), угоди AEWA, внесений до ЧКУ (1994) Необхідно надати охоронний статус місцям гніздування і перебування виду під час міграцій та зимівлі, обмежити застосування пестицидів у місцях гніздування.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Кістяківський, 1957; Вінтер, 1994; Prange, 1994, 1997; Belik, Vetrov, 1995; Гаврись, Слюсар, 1996; Горлов, 1998; Gavris, 1999; Andryuschenko, Gorlov, 2001; Книш, Гаврись, 2001; Гавриленко, Думенко, Лопушанский, 2002; Birds in Europe, 2004.

Автор:

Г.В. Фесенко

Малюнок (фото):

І.І. Землянських