prevnext

Мартин каспійський (реготун чорноголовий)

Larus ichthyaetus Pallas, 1773

Червона книга України Мартин каспійський (реготун чорноголовий)Карта поширення виду

Тип: Хордові. Chordata.
Клас: Птахи. Aves.
Ряд: Сивкоподібні. Charadriiformes.
Родина: Мартинові. Laridae.

Один з 44-х видів роду; один з 12-ти видів роду в Україні, монотипний вид

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Від Пн.-зх. Причорномор'я, через пд. Каспію до Великих озер у Монголії. В Україні гніздиться у Причорномор'ї та Приазов'ї, частіше у Каркінітській затоці та на Сиваші. З 1980-х рр. заселив Кінські о-ви Ягорлицької затоки, о. Березань, Криву косу і прилеглі о-ви, Сульську затоку Кременчуцького водосховища. Нерегулярно зимує біля морського узбережжя.

Чисельність i причини її зміни:

Азово-чорноморська популяція за п'ятдесят років зросла з 250—290 до 1,6—2 тис. пар. На Кривій косі у 2006 р. - до 1,5 тис. пар. На Лебединих о-вах багаторічні коливання чисельності в межах 2—484 пар. На о. Китаї максимум був у 1998 р. - 382 пари, у 2006 р. - лише 63 пари. На о-вах Сх. Сивашу в 1982—1990 рр. зростання до понад 590 пар, а у 1996—2006 рр. - зниження до 2—64 пар. На о-вах Зх. Сивашу в 1989—1998 рр. 50—150 пар, на Кінських о-вах - 90—180 пар. На о. Березань у 2000—2002 рр. 212—250 пар. Негативні чинники: погодні умови, зменшення площі гніздових територій, розлякування птахів на гніздуванні, збирання яєць, хижацтво з боку інших тварин. Позитивними є поліпшення кормової бази на Сиваші та посилення охоронного режиму.

Особливості біології та наукове значення:

З місць зимівлі повертається на прикінці лютого, на початку березня. Гніздові біотопи—ізольовані о-ви і кінцеві ділянки піщано-черепашкових кіс на морських мілководдях, солоних озерах, зрідка —на водосховищах. Моногам. Селиться моновидовими, щільними колоніями. Відкладає яйця наприкінці березня - на початку квітня. Повна кладка з 1—4, найчастіше з 2—3 яєць. Насиджують обидва птаха, 27—29 діб. Пташенята з'являються всередині квітня, піднімаються на крила у віці біля 45 діб. У липні—серпні кочує вздовж морського узбережжя. Осінній проліт у серпні - на початку вересня, до листопада. Живиться рибою, а також наземними комахами, дрібними гризунами, ящірками, ракоподібними, яйцями та пташенятами водоплавних птахів, рослинами.

Морфологічні ознаки:

Маса тіла: до 2 кг, довжина: 57—60 см, розмах крил: 155—170 см. У дорослого голова чорна, спина і верх крил сірі, низ тулуба і хвіст білі, дзьоб помаранчевий, верхівка червона, передвершинна смужка чорна; взимку тім'я і потилиця темно-бурі з білими плямами. У молодого голова сірувато-бура або біла (взимку) з бурими плямами, сірувато-бурі пера на шиї, спині, плечах і крилах; на хвості широка темна смуга; дзьоб буруватий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Під охороною угоди AEWA, Бернської (Додаток ІІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. ЧКУ (1994). Охороняється у Чорноморському БЗ, філії Кримського ПЗ "Лебедині о-ви", РЛП "Меотиді", Азово-Сиваському НП. Потребує охорони гніздових колоній, запобігання збиранню яєць та непокоєнню рибалками, рекреантами.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Гринченко, 1991; Клестов, 1993; Андрющенко и др., 2000; Молодан, Залевский, 2000; Сиохин и др., 2000; Костин, Тарина, 2002; Петрович, Деркач, 2003.

Автор:

В.Д. Сіохін , О.А. Дядічева

Малюнок (фото):

І.І. Землянських