Їжак вухатий
Hemiechinus auritus (Gmelin, 1770)
Тип: | Хордові. Chordata. |
Клас: | Ссавці. Mammalia. |
Ряд: | Комахоїдні. Insectivora. |
Родина: | Їжакові. Erinaceidae. |
Один з 2-х видів роду, єдиний вид роду в фауні України
Природоохоронний статус виду:
Зникаючий
Ареал виду та його поширення в Україні:
Степи і напівпустелі Євразії (сх. Передкавказзя, Закавказзя, Середня, Центральна і Передня Азія, Казахстан та Індія) і Пн. Африки. Знахідки в Україні відомі з Луганщини і Донеччини.
Чисельність i причини її зміни:
Ймовірно, чисельність виду в Україні не перевищує кілька десятків особин, проте ніколи не була високою. За останні 20 років відомо лише одна достовірна знахідка в окол. Луганська та по одній неперевіреній знахідці на Луганщині і Донеччині. Серед причини зміни чисельності - деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білочеревого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).
Особливості біології та наукове значення:
Степові місцини, особливо ділянки псамофітного степу, деградовані пасовища, схили ярів, крейдяні відслонення. Веде сутінково-нічний спосіб життя. В якості житла використовує нори, купи хмизу і бур'яну. Для тимчасових схованок використовує ямки в землі, щілини серед каміння. Характерна сплячка, яка триває з кінця жовтня до середини березня. Парування у квітні, у виводку 3-8 малят. Статева зрілість після року життя.
Морфологічні ознаки:
На відміну від їжака білочеревого, розміри малі: довжина тіла 13-23 см, довжина задньої ступні не перевищує 4 см (29-39 мм), позаяк вушниця не коротша від 3 см (29-48 мм) і, прикладена до щоки, сягає за око; голки на спині до 22 мм; хутро м'яке і світле, знизу біляве, з боків і на голові сіро-рудувате.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Вид був занесений до 1-2 видань ЧКУ, за останнім зведенням МСОП має категорію LC. Охорона в Луганському та Українському степовому ПЗ не дозволила зберегти вид на їх теренах. Відновлення популяцій можливе через розведення в неволі та випуск у мало порушені місця колишнього і сучасного мешкання.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Зловлені вагітні самиці народжували та вигодовували малят в неволі. У зоопарках (зокрема, у Київському зоопарку) вухаті їжаки добре розмножуються і щорічно народжують малят.
Господарське та комерційне значення:
Не має.
Основні джерела інформації:
Абелєнцев, Підоплічко, 1956; Крижанівський, 1994; Сиренко, Мартынов, 1998; Загороднюк та ін., 1999; Кондратенко, Джос, 2004; Загороднюк, Коробченко, 2008; Тараненко та ін., 2008; Шевченко, 2008.
Автор:
О.В. Кондратенко, І.В. Загороднюк
Малюнок (фото):
М.М. Балацький