Нічниця вусата

Myotis mystacinus (Kuhl, 1817)

Один з 103-х видів роду, один з 10-ти видів роду фауни в Україні.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Поширений на більшості території Європи (крім пн. регіонів), на Кавказі та у Малій Азії. В Україні поширення обмежене зх. областями (форма alcathoe) та приморськими степами і Гірським Кримом (aurascens).

Чисельність i причини її зміни:

Вкрай низька, в Україні відомо лише близько 30-50 місцезнаходжень, і частка виду в населенні кажанів звичайно складає до 1%, проте на Поділлі вона зростає до 10% і найбільшою є в Причорномор'ї (до 40%). Загальний розмір популяції можна оцінити у 10-30 тис. особин. Причини зміни чисельності: втрата біотопів і масштабні санітарні рубки, спрямовані на знищення дуплистих дерев.

Особливості біології та наукове значення:

Типові місця оселення - широколистяні ліси у передгір'ях Карпат, на Поділлі, в Криму і Приазов'ї. Теплолюбний вид, що тяжіє до лісових і скельних місцезнаходжень. Оселяється в дуплах дерев і тріщинах скельних відслонень, у суворі зими часто зустрічається в підземеллях, особливо у безлісних районах. Великих скупчень не утворює ні на зимівлі, ні в літніх сховищах. Осілий вид, здійснює лише ближні міграції до місць зимівлі. Політ часто прямолінійний, маршрутний; полює на дрібних комах, переважно на просіках і узліссях, біля скель. Статевозрілим стає на 2 рік, родить раз на рік по 1 малечі. Вид-двійник M. brandtii. Природний регулятор чисельності комах та індикатор мало порушених екосистем.

Морфологічні ознаки:

Має типові для роду ознаки: тонкий і гострий траґус, в обох щелепах по 2 малі премоляри, болона кріпиться при основі пальців. Ключові видові ознаки: розміри малі, передпліччя 30-36 мм, на шпорі часто є вузька епіблемоподібна складка, пеніс при кінці вузький (до 1 мм), колір хутра відрізняється у різних форм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

За останнім зведенням МСОП має категорію LC, EUROBATS, Бернська конвенція - ІІ додаток. Знаходиться під охороною у заповідниках Карпатського регіону, Розточчя, Поділля і Криму. Ефективна охорона можлива при створенні великих заповідних масивів у лісах і печерних районах Прикарпаття, Поділля і Криму.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Не досліджено. Загалом вид утримувати в неволі складно; найпростішим є створення умов у природі.

Господарське та комерційне значення:

Не має.

Основні джерела інформації:

Татаринов, 1956; Стрелков, Бунтова, 1982; Варгович, 1998; Загороднюк, 1999а, б; Benda, Tsytsulina, 2000; Загороднюк, Годлевська, 2001; Тищенко, 2003.

Автор:

І.В. Загороднюк

Малюнок (фото):

О.В. Годлевська