prevnext

Вухань австрійський

Plecotus austriacus (Fischer, 1829)

Червона книга України Вухань австрійськийКарта поширення виду

Тип: Хордові. Chordata.
Клас: Ссавці. Mammalia.
Ряд: Рукокрилі. Chiroptera.
Родина: Лиликові. Vespertilionidae.

Один з 8-ми видів роду, один з 2-х видів роду фауни в Україні.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Поширений на більшій частині Пд. і Центральної Європи, на Кавказі, у Малій Азії, у Пн. Африці. В Україні проходить межа ареалу, поширення обмежене переважно зх. і приморськими областями.

Чисельність i причини її зміни:

Вкрай низька, відомо лише близько 50-70 знахідок, як літніх, так і зимових, які становлять до 1% усіх облікованих кажанів. Загальний розмір популяції оцінено у кілька тисяч особин. Причини зміни чисельності: скорочення площі старих лісів, знищення дуплистих дерев, непокоєння у сховищах.

Особливості біології та наукове значення:

Типовим біотопом є широколистяні ліси і печерні регіони Карпат, Поділля, Криму. Схильний до синантропії, тяжіє до людських осель, парків і садів. Осілий. Оселяється в дуплах дерев і тріщинах скельних відслонень, у суворі зими часто зустрічається в печерах і каменоломнях. Політ маневровий; полює на дрібних нічних комах, переважно на узліссях, галявинах, садках. Веде переважно усамітнений спосіб життя, влітку самиці формують невеликі виводкові групи. Статевої зрілості досягає на 2 рік життя. Плодить раз на рік по 1 малечі. Вид-двійник вуханя звичайного.

Морфологічні ознаки:

Загальні ознаки типові для роду: вуха великі (понад 30 мм), зрослі при основі, хутро спини світло-буре. Видові ознаки: горбки над очима малі (менші за око); кінець морди позаду ніздрів не роздутий; вільний палець крила короткий (5-5,7 мм); вершини траґусів темні; черево біляве, пеніс булавоподібно розширений; передпліччя 38-43 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

За останнім зведенням МСОП має категорію LC, EUROBATS, Бернська конвенція - ІІ додаток. Знаходиться під охороною в заповідниках Карпатського регіону, Розточчя, Поділля і Криму. Умовою ефективної охорони є створення великих заповідних масивів у зоні широколистяних лісів Карпат і Поділля, належна охорона підземних місцезнаходжень.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Утримувати в неволі нескладно, проте для розмноження виду найкращим є охорона природних місцезнаходжень материнських колоній.

Господарське та комерційне значення:

Не має

Основні джерела інформації:

Крочко, 1980; Стрелков, 1988a-б; Рупрехт, 1998; Загороднюк, 1999, 2001а; Петрушенко, 2000; Zagorodniuk, 2001; Годлевська та ін., 2005; Особисте повідомлення: Білушенко.

Автор:

І.В. Загороднюк

Малюнок (фото):

О.В. Годлевська