prevnext

Ховрах європейський

Spermophilus citellus Linnaeus, 1766

Червона книга України Ховрах європейськийКарта поширення виду

Тип: Хордові. Chordata.
Клас: Ссавці. Mammalia.
Ряд: Гризуни. Rodentia.
Родина: Білячі. Sciuridae.

Один з 41 видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Зниклий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Європейський вид, ареал якого колись простягається від Альп через пд. Середньої Європи на сх. до України і Молдови. В Україні на середину 1970-х рр. знахідки виду були відомі в Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій обл.

Чисельність i причини її зміни:

У 1950-х рр. чисельність виду у межиріччі Дністер-Прут була досить високою (на 1 га припадало 30-35 нір), однак вже у 80-х рр. на цій території на 1 га знаходили 1-2 нори. За останні 20 років достовірні відомості, що підтверджують існування в Україні відсутні, хоча на прилеглих територіях Молдови (в Середньому Придністров'ї) цей вид ще на початку 1990-х рр. досить масово зустрічався. Причини зміни чисельності: неконтрольований промисел в 1950-60 рр., загибель тварин від отрутохімікатів, зведення біотопів.

Особливості біології та наукове значення:

Осілий вид, що живе в норах, які влаштовує горизонтально у малопотужному шарі ґрунту, гніздові камери розміщує у скельному ґрунті, зокрема серед брил пісковиків, іноді використовує нори сліпаків. Активний з кінця березня до початку жовтня. У пд. частині ареалу впадає у літнє теплове заціпеніння (серпень-вересень), яке переходить у зимову сплячку. Живиться переважно дикорослими а також культурними рослинами (злаки, листя цукрових буряків), а також комахами і дрібними хребетними. Парується в кінці березня. Самка раз на рік (квітень) народжує 4-6 малят. Місцями перебування слугують вигони, балки, схили кряжів, каньйони річок, пасовища, пришляхові кювети, старі дамби та ін.

Морфологічні ознаки:

Дрібний короткохвостий ховрах: довжина тіла - 16,5-22,5 см, хвоста - 4,6-7,4 см. Забарвлення спини сіро-бурувате, нерідко з помітною жовтувато-білими цяточками. Боки іржаво-жовтуваті, черево блідого жовтуватого відтінку. Навколо очей світлі кільця. Хвіст на кінці звичайно має темну облямівку

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Як вид, що знаходився в критичному стані був занесений до ІІ видання ЧКУ (1995), як вид, що зменшує чисельність на всьому ареалі, занесений до Червоної книги МСОП і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Є усі підстави вважати, що в Україні цей вид втрачено безповоротно.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Раніш вважали шкідником сільського господарства, якого безжалісно винищували, зокрема і заради малоцінного хутра.

Основні джерела інформації:

Татаринов, 1973; Редкие и исчезающие растения и животные Украины, 1988; ЧКУ, 1994.

Автор:

С.В. Межжерін

Малюнок (фото):

І.В. Маханьков