Ховрах крапчастий

Spermophilus suslicus (Gueldenstaedt, 1770)

Один з 41 видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Головна частина ареалу в Росії (на сх. до Волги, на пн. до Орла, Рязані, Арзамасу). В Україні був поширений майже по всьому Лівобережному Лісостепу. В останні десятиліття встановлені лише окремі колонії в Харківській і Луганській обл.

Чисельність i причини її зміни:

Вид, що знижує чисельність на всьому ареалі. В Україні чисельність виду впала в тисячі разів. На початок ХХІ ст. в України залишилося не більше тисячі дорослих особин, що розпорошені по кількох колоніях. Причинами різкого падіння чисельності стали, перш за все, безпосереднє винищення, а також деградація природних для цього виду біотопів, розорення цілинних ділянок.

Особливості біології та наукове значення:

Осілий, колоніальний звір. На зиму впадає в сплячку. Травоїдний та насіниноїдний звір, який однак не гидує великими комахами. Раз на рік в квітні самка народжує від 3 до 8 малят. Вагітність триває біля 3 тижнів. Статевозрілість настає на другому році життя. Місцями перебування слугують перш за все, цілинні ділянки, незаймані пустощі, пасовища. Агроценозів уникає.

Морфологічні ознаки:

Зовні типовий один з найменших за розмірами ховрахів. Довжина тіла - 17-26 см, хвіст менший ніж 1/4 довжини тіла. Маса - до 0,5 кг. Забарвлення спини яскраве і строкате, з вираженим крапом, фон сірувато-буроватий або коричневий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Як вид, стан якого близький до загрозливого, занесений до Червоного списку МСОП, а як вид, що потребує особливої охорони до Бернської конвенції. Не охороняється на жодній природоохоронній території. Значні за чисельністю колонії цього виду негайно потребують природоохоронного статусу.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Вважався шкідником сільського господарства, також був об'єктом промислу заради дешевого хутра.

Основні джерела інформації:

Мигулін, 1938; Громов, Ербаева, 1995; Фрисман, Кораблев, Ляпунова, Воронцов, Брандлер, 1999.

Автор:

С.В. Межжерін

Малюнок (фото):

І.В. Маханьков