prevnext

Сліпак буковинський

Spalax graecus Nehring, 1898

Червона книга України Сліпак буковинськийКарта поширення виду

Тип: Хордові. Chordata.
Клас: Ссавці. Mammalia.
Ряд: Гризуни. Rodentia.
Родина: Сліпакові. Spalacidae.

В роді 6 видів, один з 4-х видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Недостатньо відомий.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Ендемік Сх. Передкарпаття. Зустрічається також в Молдові і Румунії. Водиться на території Чернівецької обл.

Чисельність i причини її зміни:

В Україні чисельність стабільна. На кінець 1980-х рр. українська популяція складала близько 1,5 тис. особин. Щільність у місцях перебування становила 0,2-0,4, дуже рідко - 4-10 особин на 1 га. Демографічні показники сучасних популяцій невідомі. Загальна тенденція зміни чисельності не відома.

Особливості біології та наукове значення:

Осілий вид. Високоспеціалізований землерий, живе в норах складної будови завдовжки понад 200 м: дорослі особини роблять горизонтальні ходи діаметром 10-12 см, молоді - 6-8 см. Гніздова камера, як правило, одна, рідше - дві, з підстилкою з сухих трав. Комори розташовані на глибині 1-1,5 м. Площа індивідуальних ділянок у молодих тварин досягає 90 м2, у дорослих - 250 м2. Живиться корінням понад 50 видів рослин. Запасає на зиму близько 23 видів рослин. За добу споживає корму більше за власну масу. Статевозрілим стає за один рік. В січні-березні народжує 2-3 малят. Лактація триває близько 3 тижнів. У травні молодь переходить до самостійного способу життя. Переважно ділянки залишкових цілинних земель, пасовища, сіножаті, узбіччя польових доріг, полезахисні лісосмуги, схили ярів, балок, узлісся, поля сільськогосподарських культур і присадибні ділянки. Вузький ендемік, представник стародавньої високоспецілизованої групи гризунів.

Морфологічні ознаки:

За виглядом типовий представник роду сліпаків. Довжина тіла до 240 мм. Від інших видів відрізняється деякими ознаками черепу.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид занесений до ІІ видання Червоної книги України (1994), як вид, стан якого близький до загрозливого, до Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Не охороняється в жодному заповіднику. На цей час очевидно не потребує спеціальних заходів по охороні.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Не має.

Основні джерела інформації:

Топачевский, 1969; Янголенко, Филипчук, 1990; Філіпчук, 1994.

Автор:

С.В. Межжерін, Н.С. Філіпчук

Малюнок (фото):

О. Тітов