Полівка снігова

Chionomys nivalis (Martins, 1842)

Один з 3-х видів роду, єдиний вид роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Поширений у гірських системах Європи, Кавказу і Малої Азії. Українська популяція являє собою сегмент колишнього суцільного альпійсько-кавказького ареалу. Відомі знахідки в Україні відносяться до субальпіки в межах висот 1300-2000 м н.р.м. Ареал в Україні фрагментований на кілька ділянок у Чорногорі і Ґорґанах (можливо, також Свидовці й Марамарошах).

Чисельність i причини її зміни:

Дуже низька, хоча в місцях оселення трапляється не рідко. З території України відомо лише кілька відносно чисельних поселень, розташованих переважно в межах Говерлянського масиву Чорногори. Чисельність в притаманних біотопах сягає 40-60 особин на 1 га, проте частка серед дрібних ссавців Карпат не перевищує 0,1%. Причини зміни чисельності: скорочення площі притаманних виду біотопів, будівництво рекреаційних центрів.

Особливості біології та наукове значення:

Селиться в зоні криволісся і на альпійських луках, найчастіше в місцях поширення кам'янистих розсипів. Тісно пов'язаний з асоціаціями жерепа і рододендрону. Веде норовий спосіб життя і має цілорічну сутінково-нічну активність. Живиться переважно зеленими частинами трав'янистих рослин і чагарників. Статева зрілість настає на другий рік життя. Плодить 1-2 рази на рік, по 3-5 малят. Єдиним серед ссавців видіндикатор альпійських угруповань.

Морфологічні ознаки:

Відносно велика сіро забарвлена довгохвоста нориця. Розміри відносно великі, довжина тіла - 120-160 мм, лапка - 19-23 мм. Хвіст довгий (55-70 мм), становить близько 45% довжини тіла. Вуха довгі, 16-19 мм, прикладені до щоки, досягають очей. Вібриси довгі, близько 30-50 мм. Тон забарвлення хутра сірий з незначним бурим смагом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид був включений у два видання ЧКУ, внесений у додаток ІІ до Бернської конвенції, за базою даних МСОП має категорію LC. Знаходиться під охороною на території Карпатського НПП і Карпатського БЗ. Ефективна охорона може бути досягнута лише при створенні зон абсолютної заповідності в місцях концентрації виду і формуванні екокоридорів між окремими локусами поширення виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Існує позитивний досвід тимчасового утримання виду в неволі, проте розмноження не вивчене.

Господарське та комерційне значення:

Не має.

Основні джерела інформації:

Татаринов, 1956; Рудышин, 1975; Рогатко, 1984; Корчинский, 1987; Загороднюк, 1993, 1998; Киселюк, 1993; Загороднюк та ін., 1997.

Автор:

І.В. Загороднюк, О.І. Киселюк

Малюнок (фото):

A. Oporto