Ведмідь бурий

Ursus arctos (Linnaeus, 1758)

Один з 4-х видів роду, один з видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Територію України населяє раса середньо-російського ведмедя (Ursus arctos arctos Linnaeus, 1758), ареал якої охоплює Європу, Зх. Сибір до Єнісею, Алтай. Ареал в Україні в минулому охоплював лісову і частково степову зони. Наразі вид зберігся лише в регіоні Карпат. Заходи окремих особин трапляються на Поліссі (Київська та Сумська обл.).

Чисельність i причини її зміни:

Не перевищує 300 особин. Найбільше ведмедя в Закарпатській та Івано-Франківській обл. (до 200 особин), менше у Львівській (до 50 особин) найнижча чисельність ведмедя в Чернівецькій обл. - близько 20 особин. Причини ЗМІНИ чисельності: фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них; високий рівень чинника непокою, браконьєрський відстріл тварин.

Особливості біології та наукове значення:

Типовий лісовий вид. В гірських районах надає перевагу мозаїчному деревостану, розчленованому заростаючими вирубками та субальпійськими луками. Барлоги влаштовує під виворотнями, в дуплах старих дерев, на схилах в чагарнику, серед кам'яних завалів. Початок та строки зимової сплячки коливаються залежно від погодних умов. Всеїдна тварина, причому рослинні корми можуть складати основну частину раціону. Народження ведмежат відбувається раз на два роки в кінці грудня - на початку січня. У виводку зазвичай двоє ведмежат, що тримаються з матір'ю до 2 років.

Морфологічні ознаки:

Стопоходяча тварина з масивним плечовим поясом. Голова крупних розмірів з масивним лобом та широко розставленими округлими вухами. Забарвлення хутра від світло-бурого чи рудуватого до темно-бурого. Маса тіла може сягати більше 400 кг.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесений до ЧКУ (2003), Червоного списку МСОП, CITES, і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Ефективні заходи охорони: збереження і заповідання первісного середовища існування виду, екопросвітницька робота з населенням та розробка заходів, спрямованих на нівелювання конфлікту людини з хижаком та зменшення чинника непокою, локальні біотехнічні заходи з метою підвищення кормності угідь, боротьба з браконьєрством.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Добре розмножується в умовах неволі (зоопарки Києва, Харкова, Одеси).

Господарське та комерційне значення:

Мисливський вид.

Основні джерела інформації:

Татаринов, 1956; Гептнер с соавт., 1967; Турянин, 1974; Лавро, 1975; Слободян, 1979; Хоєцький, 2000; Delehan, Dykyy, Dzubenko, Srebrodolska, 2002.

Автор:

Л.С. Шевченко, М.Г. Шквиря

Малюнок (фото):

Київський зоологічний парк