Широкопалий рак

Astacus astacus (Linnaeus, 1758)

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Пн. Європи, в Україні на зх., пн., та в центральних регіонах.

Чисельність i причини її зміни:

Чисельність виду незначна. Причини зміни чисельності: різні прояви антропогенного впливу - евтрофікація, збіднення води на кисень, забруднення річок пестицидами, замулення тощо, а також пряме знищення людиною.

Особливості біології та наукове значення:

Вид мешкає в невеликих річках, струмках, а також евтрофних озерах (в останніх віддає перевагу прибережним зонам біля урвистих берегів зі щільним ґрунтом), зустрічається на глибині до 30 м, хоча надає перевагу норам на глибині 2-8 м.

Морфологічні ознаки:

Карапакс більш-менш циліндричної форми, дещо звужений вперед. Рострум добре розвинений. Поверхня карапаксу гладенька або озброєна шипиками та горбиками. Нерухомий палець широких клешнів на внутрішньому краї з виїмкою і бородавками. Довжина клешні приблизно дорівнює ширині. Колір зеленувато-бурий, сіруватозелений або червоно-бурий. Черевний бік тіла завжди забарвлений світліше, ніж спинний. Максимальна довжина тіла —13, 5-14, 5 см.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Збереження біотопів, штучне відтворення. Додаток ІІІ Бернської конвенції.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Розмножується в неволі, але в Україні вид не розводять.

Господарське та комерційне значення:

Цінний продукт харчування. Є досить важливим промисловим об'єктом.

Основні джерела інформації:

Бродський, 1981.

Автор:

І. В. Довгаль

Малюнок (фото):

О. А. Задніпрян