Гептагенія Самоха
Heptagenia samochai (Demoulin, 1973)
Тип: | Членистоногі. Arthropoda. |
Клас: | Комахи. Insecta. |
Ряд: | Одноденки. Ephemeroptera. |
Родина: | Гептагеніди. Heptageniidae. |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Ареал виду та його поширення в Україні:
В України зустрічається тільки в Криму: передгірські ділянки р. Чорна, Салгір, Біюк-Карасу. За межами Криму відомий з Ізраїлю (типова місцевість), Кавказу, Вірменії, Азербайджану, Грузії та Ірану.
Чисельність i причини її зміни:
Незначна (поодинокі особини), за сприятливих умов утворюються локальні популяції личинок, з концентрацією до 20 особин на 1 м2. Причини зміни чисельності: чисельність зменшується в умовах антропогенного пресу (забруднення рік, гідротехнічне будівництво).
Особливості біології та наукове значення:
Передгірні ділянки рік (рітраль) зі швидкістю течії до 1 м/с та переважно кам'янистим річищем. Личинки трапляються на зворотному боці каміння. Імаго та субімаго - на прибережній рослинності. Характер живлення. Личинки - фіто-детритофаги, зіскоблювачі. Живляться діатомовими водоростями та детритом. Біологія розмноження. Унівольтинний вид. Літ імаго - у травні-липні (можливо, до вересня). Зимує на фазі личинки.
Морфологічні ознаки:
Личинка темно-коричнева зі світлим жовтим контрастним малюнком, довжина без церок - до 14 мм. Тіло імаго світло-жовте, завдовжки до 15 мм. Від близьких видів роду відрізняється формою поперечних жилок проксимальної ділянки субкостального поля переднього крила та деталями будови пеніса у імаго, структурою ротових органів та зябер у личинки.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Не здійснювалися. Знайдений на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Байдарський". Для збереження популяцій необхідна охорона річкових ділянок від забруднення, спрямлення русла, зміни гідрологічного режиму. Дотримання нормативів Водного кодексу України.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Може використовуватися як індикатор якості водного середовища.
Основні джерела інформації:
Demoulin, 1973; Клюге, 1987; Sartori, 1992; Прокопов, 2004.
Автор:
Г. А. Прокопов, Р. Й. Годунько
Малюнок (фото):
В. О. Корнєєв