prevnext

Дибка степова

Saga pedo (Pallas, 1771)

Червона книга України Дибка степоваКарта поширення виду

Тип: Членистоногі. Arthropoda.
Клас: Комахи. Insecta.
Ряд: Прямокрилі. Orthoptera.
Родина: Коники справжні. Tettigoniidae.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Один вид у фауні України. Поширений від Пд. Франції до Середньої Азії (у Зх. і Середній Європі - до 45° пн. широти, у Сх. Європі - до 50° пн. широти, на пд. Сибіру - до 54° 30' пн. широти). В Україні - на пд. від лінії, що з'єднує с. Бовшів Галицького р-ну Івано-Франківської обл., м. Канів Черкаської обл. та с. Жовтневе Лебединського р-ну Сумської обл.

Чисельність i причини її зміни:

Малочисельний. Зникає через розорювання степів, перевипас, зведення колків, викорчовування шибляка, застосування пестицидів.

Особливості біології та наукове значення:

Представлені самками, що розмножуються партеногенетично. Генерація однорічна. Зимують у фазі яйця. Личинки І віку з'являються в травні. Розвиток личинок продовжується місяць-півтора, мають vІІІ віків. На початку - в середині липня з'являються дорослі особини, що живуть до осені. Яйця відкладають з кінця липня у ґрунт увечері та вночі. Кладки приблизно по 7 яєць. Зустрічаються на степових та остепнених ділянках з густим різнотрав'ям і розрідженим чагарником. Хижак-засадник, ловить комах (саранові, жуки, клопи).

Морфологічні ознаки:

Довжина тіла (у самки - не враховуючи довжину яйцекладу) 60-78 мм. Тіло сильно видовжене, зелене або жовтувато-зелене, по боках - з жовтувато-білою поздовжньою облямівкою. Вусики щетинкоподібні, їх довжина зазвичай трохи менша за довжину тіла. Передньоспинка циліндрична. Безкрилі. Гомілки та стегна передніх та середніх ніг з масивними шипами. Задні стегна зі слабко розвинутою мускулатурою, вузькі, не пристосовані для далеких стрибків. Яйцеклад довгий (32-39 мм), в три рази довший за предньоспинку, рівномірно звужується від основи до кінця, шаблеподібний.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

В Україні охороняється у заповідниках Степової зони. Пропонується створення ентомологічних заказників у місцях мешкання виду. Відновленню чисельності виду могло б сприяти штучне розселення. Внесений до додатку ІІ Бернської конвенції.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Корисний ентомофаг, комерційного значення не має.

Основні джерела інформації:

Якобсон, Бианки, 1905; Шугуров, 1905, 1907; Пыльнов, 1909; Умнов, 1928; Медведев, 1929, 1950; Бей-Биенко, 1964 b; Радченко, 1980; Редкие и исчезающие., 1988; Сабодаш и др., 1994; ЧКУ, 1994; Гончаров, 1995; Бенедиктов, 1997; Heller et al., 1998; Чорна, 1999; Котенко и др., 1999; Єрмоленко и др., 1999; Котенко и др., 2000; Горностаев, 2001; Хлус та ін., 2002; Глотов и др., 2004; Heller, 2004; Бригадиренко, 2005; Глотов, 2005; Глотов, Євтушенко, 2005; Дузь и др., 2005; Заморока та ін., 2005; Черный, 2005; Заповідний Карадаг, 2007; Eades., Otte, 2008; власні спостереження Пушкаря, Назаренка, Котенка, Савчука та Івка.

Автор:

Т.І. Пушкар, В.Ю. Назаренко, В.М. Єрмоленко

Малюнок (фото):

Т.І. Пушкар