Мегариса рогохвостова

Megarhyssa superba (Schrank, 1781)

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Один з 3 відомих в фауні України видів роду Megarhyssa. Полісся, Лісостеп та Закарпаття (м. Ужгород). Ареал охоплює також Зх. та Центральну Європу, ряд регіонів Росії - пн.-зх. та центральні райони європейської частини, Далекий Схід (Приморський край, о. Сахалін).

Чисельність i причини її зміни:

Незначна (поодинокі особини). Причини зміни чисельності: знищення сухих та всихаючих дерев під час санітарних вирубок лісу, застосування хімічних засобів охорони лісу тощо.

Особливості біології та наукове значення:

Дає 1 генерацію на рік. На стадії личинки - зовнішній паразит личинок різних комах-ксилофагів, переважно рогохвостів (Siricidae). Зустрічаються у мішаних та листяних лісах: на вирубках, на пеньках або стовбурах повалених дерев, на стовбурах дерев, що всихають, в місцях, які добре прогріваються сонячним промінням. Самки довгим яйцекладом пробуравлюють товстий шар деревини, досягаючи в такий спосіб хазяїна, і відкладають на нього одне яйце. Час свердління каналу в деревині - 32-45 хв. Перед відкладанням яйця самка необоротно паралізує хазяїна. Зимує личинка в деревині у власному коконі.

Морфологічні ознаки:

Один з найбільших за розміром їздець, тіло якого завдовжки 32-37 мм; яйцеклад самок в 1,1-1,6 раза більший за довжину тіла. Наличник у профіль заокруглений, з майже прямим апікальним краєм, посередині з більш-менш чітким округлим виступом, від жовтого до коричневого з чорною плямою апікально на 0,2-0,4 поверхні виступу. Голова, груди, черевце від жовто-коричневих до чорних. Лице жовте цілком або лише латерально. У самок жовті латеральні плями на 3-5 терґітах черевця майже квадратні, наперед простягаються за дихальця. У самців черевце майже чорне, генітальні пластинки вентро-апікальні з великою овальною плямою з щетинок.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Не проводились. Популяції охороняються у листяних і мішаних лісах на території природних заповідників і заказників. У інших місцях існування виду доцільно створювати ентомологічні заказники.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.

Основні джерела інформації:

Каспарян, 1981; Kazmierczak, 1981; ЧКУ, 1994; Yu, Horstmann, 1997; Horstmann, 1998.

Автор:

В.М. Єрмоленко, В.Г. Толканіц

Малюнок (фото):

В.Г. Радченко