Трахуза опушена

Trachusa (Archianthidium) pubescens (Morawitz, 1872)

Один із 5 видів палеарктичного підроду Archianthidium роду Trachusa (у світовій фауні налічує 56 видів). Єдиний вид підроду та один із 3 видів роду [також Trachusa byssina (Panzer, 1798) та T. interrupta. (Fabricius, 1781)] у фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Середземноморський вид. Ареал включає Пд. Європу, Угорщину, Туреччину, Кавказ, Ізраїль, Іран, Пн. Африку (Алжир). В Україні відомий лише із Криму, де був поширений в Передгір'ях і на пд. березі, зараз мешкає тільки на пд. Березі

Чисельність i причини її зміни:

Рідкісний вид, зустрічається локально. Поширення й чисельність виду сильно скоротилися за останні кілька десятків років, у ряді пунктів колишніх зборів він зовсім зник, зберігся в окремих місцеперебуваннях у сх. частині пд. берега Криму. Причини зникнення в місцях мешкання: руйнування біотопів внаслідок їх господарського освоєння та інтенсивної рекреації.

Особливості біології та наукове значення:

Зустрічається в ксерофільних рідколіссях та на степових схилах гір. Має одне покоління на рік, літ імаго триває із травня до липня. Самки збирають пилок та нектар із квітів Lamiaceae, Asteraceae, Fabaceae; в Криму переважно з Phlomis taurica Hartwiss ex Bunge. Гніздування не відоме. Інші досліджені представники роду, зокрема Trachusa byssina (Panz.), викопують нірки в ґрунті, де влаштовують комірки зі стрічкоподібних відрізків листків, скріплених рослинною смолою. Комірки формуються у невеликий лінійний ряд (по 1-4 комірки).

Морфологічні ознаки:

Один із найбільших за розмірами представників триби Anthidiini фауни України - довжина тіла досягає 18 мм. Тіло чорне з багатим жовтим малюнком. Кліпеус повністю жовтий, вдвічі ширший за довжину. Гомілки та членики усіх ніг мають жовте або жовто-червоне забарвлення, за винятком останніх члеників, що несуть пазурчики. Боки мезосоми та нижня частина проподеуму зверху опушені відстовбурченими сіро-білими волосками, жовтозабарвлені боки тергумів вкриті відносно рідкими короткими прилягаючими біло-сірими волосками. 7 тергум самця у вигляді триноги.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Частина популяції мешкає на території Карадазького ПЗ. Необхідне приєднання до цього заповідника основного місця перебування виду - урочища Лисяча Бухта.

Господарське та комерційне значення:

Вид не використовується, але може бути корисним запилювачем культурних видів шавлій.

Основні джерела інформації:

Malyshev, 1936; Warncke, 1980; Иванов, 2002; Ornosa, Ortiz-Sanchez, Torres, 2008.

Автор:

В.Г. Радченко, С.П. Іванов, М.О. Філатов, О.В. Фатерига

Малюнок (фото):

В.Г. Радченко