Ксилокопа фіолетова (бджола-тесляр)

Xylocopa (Xylocopa) violacea (Linnaeus, 1758)

Один із 5 видів палеарктичного підроду Xylocopa всесвітньо поширеного роду Xylocopa (понад 400 видів), один із 3 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Середземноморсько-азійський вид. Зустрічається по всій Європі, але переважно в її пд. частині, на Кавказі, в Туреччині, Ближньому та Середньому Сході, Пн. Африці та Середній Азії. Є вказівки про його знаходження в Індії та Австралії, куди цей вид, швидше за все, було завезено. В Україні відомий з Криму, також зустрічається в окремих областях, переважно на пд., є поодинокі знахідки і в пн. районах, частка з яких, імовірно, пов'язана з невірним визначенням цього виду і відноситься до Xylocopa valga Gerst.

Чисельність i причини її зміни:

Рідкісний вид. Чисельність знижується через скорочення доступних місць для гніздування (сухі дерева) внаслідок вирубування та випалювання полезахисних лісосмуг, ксерофітних рідколісь та степових схилів гір (особливо на пд. України та в Криму), незаконне колекціонування в комерційних цілях. Частіше зустрічається біля та в населених пунктах, де краще забезпечений місцями для гніздування та кормовою базою.

Особливості біології та наукове значення:

Імаго зустрічаються з кінця квітня до вересня. Дає одну генерацію на рік, зимує імаго. Антофіл, полілект. Гнізда будує в сухих стовбурах і гілках дерев. Субсоціальний вид. Біологія як у Xylocopa valga Gerst.

Морфологічні ознаки:

Довжина тіла 20-28 мм. Тіло чорне, але груди, а особливо голова, часто із синім металевим блиском, крила темні з фіолетовим відливом. Самка: 2 членик джгутика вусика дорівнює трьом наступним разом узятим, задня гомілка зовні із гладкою площадкою, по краях якої розташовані маленькі зубці. Самець: 2 останні членики вусиків червоні, останній - зігнутий; спинка середньогрудей частково вкрита сірими волосками, тазики задніх ніг із зубцем.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Казантипському, Опукському ПЗ та ПЗ "Мис Мартьян". Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду.

Господарське та комерційне значення:

Один з об'єктів незаконного комерційного колекціонування. Корисний запилювач Salvia officinalis L. і Salvia sclarea L., що культивуються в Криму.

Основні джерела інформації:

Попов, 1947; Радченко, Песенко, 1994; ЧКУ, 1994; Иванов, Филатов, Фатерыга, 2005.

Автор:

В.Г. Радченко, М.О. Філатов, С.П. Іванов

Малюнок (фото):

В.Г. Радченко