Пелекоцера широколоба

Pelecocera latifrons Loew, 1856

Один з 2 видів роду у фауні України

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Західноєвразійський вузькосуббореальний (степовий) вид. Зустрічається у Зх. Європі (Франція, Німеччина, Чехія, Словаччина, колишня Югославія, Угорщина, Румунія), Україні, Росії (Воронезька обл., Нижнє Поволжжя) та на Близькому Сході (Ліван). В Україні - на Лівобережжі, де тяжіє до степової зони у Харківській і Донецькій обл. У Донецькій обл. відомий з заповідника "Хомутівський степ", Слов'янського р-ну, Великоанадольського лісу і Донецького ботанічного саду НАН України, у Харківський - з РПП "Печенізьке поле", Харківського та Волчанського районів.

Чисельність i причини її зміни:

Усі види роду характеризуються низькою чисельністю. Дотепер чисельність виду в цілому знизилася, він став дуже локальним, але при цьому в місцях мешкання імаго можуть бути доволі звичайними. Відомо, що P. latifrons належить до комплексу рідкісних і зникаючих видів, які поза степовими заповідниками практично не зустрічаються. Причини зміни чисельності: ймовірно, критичним є зв'язок з певними зникаючими степовими рослинними асоціаціями або степовими видами рослин.

Особливості біології та наукове значення:

Населяють травостій степових схилів, остепнених узлісь та галявин широколистяних лісів, чагарники. Імаго навесні живляться на квітках Ficaria sp., характерним є також запилення Prunus stepposa Kotov. Біологія личинок роду невідома, ймовірно, є фітофагами.

Морфологічні ознаки:

Дрібні блискучі голі чорні мухи із потовщеною аристою. Вид з добре розвиненим статевим диморфізмом - самка чорна, у самця на черевці присутні великі жовті плями.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Не здійснювалися. Треба виявляти та охороняти місця мешкання виду, особливо степові ділянки.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Леженина, 1982; Леженина, 1986; Скуфьин, Булли, 1987; Кузнецов, 1989; Леженіна, 1992; Попов, 1994; Speight, 2007.

Автор:

Г.В. Попов

Малюнок (фото):

В.О. Корнєєв