Білуга звичайна

Huso huso (Linnaeus, 1758)

Один з 2-х видів роду, єдиний вид у фауні України. В Україні вид раніше розглядався в ранзі окремого підвиду - Білуга чорноморська - H. huso ponticus Salnikov et Malatski, 1934

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Чорне, Азовське, Каспійське, зрідка й Адріатичне моря. В Україні зустрічається в пн.-зх. і пн. частинах Азовського моря, біля берегів Криму і в пн.-зх. частині Чорного моря.

Чисельність i причини її зміни:

Дуже низька. Поодиноко трапляється поблизу берегів Кримського п-ва, дещо частіше в Дунаї та біля його гирла. У першій половині ХХ ст. була промисловою рибою майже на всьому морському узбережжі. Фактично зникла у пониззі Дніпра, Пд. Бугу і Дністра, а також у Сів. Дінці. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом, забрудненням води, надмірним виловом.

Особливості біології та наукове значення:

Прохідна придонно-пелагічна риба, яка постійно живе в морі, а на нерест заходить у річки. Нерестові міграції відбуваються двічі на рік: навесні (друга половина березня -квітень, при температурі води 4-5°), і восени (вересень - листопад) - нерестує навесні наступного року. Самці стають статевозрілими у віці 12-14 років при довжині понад 120 см, самки в 16-18 років при довжині понад 150 см. Нерест з кінця квітня до початку червня при температурі води 8-17°С у глибоких місцях із швидкою течією і кам'янистим або піщано-гальковим ґрунтом. Плодючість 360 тис. - 7,7 млн ікринок. Ікра донна, клейка. Після нересту дорослі, а згодом і молодь, скочуються в море. Мальки споживають ракоподібних, червів, личинок комах, мальків риб; дорослі особини живляться переважно рибою.

Морфологічні ознаки:

Тіло довге, високе, товсте. Рот великий, півмісячний, зяброві перетинки зрощені між собою і утворюють вільну шкірясту згортку під міжзябровим проміжком. Найбільша довжина тіла понад 5 м, маса 1000 кг (зазвичай ловлять особин до 2,5 м і до 200-300 кг), тривалість життя до 100 років. Верхня третина тулубу і голови сірувато-бурі або майже чорні з блакитним чи зеленкуватим відблиском, боки сірувато-білі, черево молочно-біле.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Заборона вилову, нормалізація екологічного стану водойм, побудування рибзаводу. Занесена до ЧКУ (1994), списку МСОП, Бернської та Боннськії конвенцій, CITES та до Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Можливе. Біотехніка розведення випробувана на Волзі, Дону, Кубані, Дніпрі.

Господарське та комерційне значення:

Цінна промислова риба, чисельність якої в наших водах зараз впала до критичної межі.

Основні джерела інформації:

Малятский, 1938; Берг, 1948; Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Салехова и др., 1987; Мовчан, 1988, 2000б, 2001, 2005; The freshwater...,1989; Каталог коллекций, 2003; Болтачев, 2003.

Автор:

Ю.В. Мовчан

Малюнок (фото):

І.В. Маханьков