Тритон дунайський
Triturus dobrogicus (Kiritzescu, 1903)
Тип: | Хордові. Chordata. |
Клас: | Земноводні. Amphibia. |
Ряд: | Хвостаті земноводні. Caudata. |
Родина: | Саламандрові. Salamandridae. |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Ареал виду та його поширення в Україні:
Від гирла Дунаю до Австрії, Чехії, Хорватії. В Україні Triturus d. dobrogicus (Kiritzescu, 1903) - в Одеській, Херсонській і Миколаївській обл. (у двох останніх регіонах необхідні додаткові дослідження); на Закарпатті - Triturus d. macrosomus (Boulenger, 1908).
Чисельність i причини її зміни:
На Закарпатті 5-60 ос. на 100 м берегової лінії, в Одеській обл. - 1,5 ос./м2 берегової лінії (і більше), в околицях Ізмаїла - 0,4 ос./ м2. Чисельность зменшується при трансформації біотопів, зменшенні місць для розмноження та їх забрудненні.
Особливості біології та наукове значення:
В Закарпатті зустрічається в долинах річок колишніх степових та лісостепових ділянок, зазвичай на висоті до 125 м. У дельті Дунаю в інтразональних біотопах стоячих чи слабкопроточних водоймах степових екосистем та водоймах населених пунктів. Водойми покидає після розможення, активний майже до жовтня. Зимові сховища - нори та порожнини у ґрунті, трухляві дерева тощо, можуть зимувати й у воді.
Морфологічні ознаки:
Тіло брунатно-темне, з невиразними невеликими чорними плямами, на нижньому боці тулуба дрібні світлі плями, які переходять на нижню частину голови; на хвості біло-блакитна смуга, черево червоно-помаранчеве з темними плямами. У самців клоака більша, в сезон розмноження виразна здутість горла, розвивається фестончастий гребінь, який переривається в кінці тулуба і продовжується на хвості; довжина тіла з хвостом - 115-120 мм. У березні-квітні займають для розмноження слабкопроточні та стоячі водойми. Самки загортають кожну ікринку (усього до 200 штук) у відмерле листя осоки, рогозу та в молоде листя стрілолисту. Метаморфоз через - 2-2,5 місяці, статева зрілість - у 2 роки.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
ЧКУ (категорія "Вразливі види"); Додаток II Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (категорія "Види, що підлягають особливій охороні"), Червона книга хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) Зберігаються на природоохоронних територіях, спеціальні заходи з охорони відсутні
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Відомостей немає.
Основні джерела інформації:
Осташко, 1977; Щербак, Щербань, 1980; Arntzen, Borkin, 1997; Литвинчук, Боркин, 2002; Писанец и др., 2005; Писанець, 2007.
Автор:
Є.М. Писанець
Малюнок (фото):
Є.М. Писанець