Полоз жовточеревий, каспійський

Hierophis caspius (Gmelin, 1789)

Єдиний представник роду у фауні України. Деякі дослідники (Nagy et al., 2004) відносять вид до роду Dolichophis Gistel, 1868. Раніше полоз жовточеревий розглядався як Coluber jugularis caspius Gmelin, 1789

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Від Угорщини і Балканського п-ва до Кавказу, Малої Азії і пн.-зх. Казахстану. В Україні поширений у степовій зоні та Кримських горах, де піднімається до висоти 1000 м н. р. м. Охоче заселяє антропогенні біотопи, особливо кам'янисті пасовища, закинуті кар'єри, руїни, трапляється у населених пунктах.

Чисельність i причини її зміни:

Зазвичай щільність популяцій не перевищує 1-2 екз. на 1 км маршруту або декількох особин на гектар. Але у найбільш сприятливих біотопах утворюються локальні поселення з високою щільністю (20-50 ос./га). Причини зміни чисельності: розорювання степових ділянок, безпосереднє знищення змій людиною та загибель на автошляхах.

Особливості біології та наукове значення:

Активний з другої половини березня-квітня до кінця вересня - першої половини листопада. Сховищами слугують нори гризунів, щілини між камінням, порожнини у фундаментах будівель, кущі. Живиться дрібними ссавцями (полівками, мишами, ховрахами тощо), плазунами (ящірками, інколи зміями), рідше пташенятами та яйцями птахів, іноді - земноводними. Парування відбувається у другій половині квітня-травні. У другій половині червня-липні самка відкладає 7-16 яєць. Молодь з'являється у другій половині серпня - першій половині вересня. Дуже рухлива і агресивна змія. Неотруйна.

Морфологічні ознаки:

Найбільша змія у фауні Європи. В Україні відомі екземпляри із загальною довжиною тіла до 2 м. Тіло струнке, з довгим хвостом, який лише у 2,3-3,9 раза коротший за тулуб. Луска гладенька, навколо середини тулуба 19 рядів лусок. У дорослих змій верхня сторона тіла сіра або бурувата, нижня - солом'яножовта, без будь-яких плям. Молоді особини мають характерний малюнок.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Мешкає у 11 ПЗ і НПП України та у ряді заказників і регіональних ландшафтних парків (у багатьох з них є звичайним видом). Зважаючи на толерантність виду до антропогенних ландшафтів, за умов збереження місць перебування і припинення знищення змій нема потреби у розведенні виду.

Господарське та комерційне значення:

Інколи утримується у неволі, тому може мати деяке комерційне значення. Знищенням гризунів приносить певну користь сільському господарству.

Основні джерела інформації:

Щербак, 1966, 1989; Котенко и др., 1986, 1998; Тара-щук, 1987, 1999 а; Кармишев, 2002; Котенко, Кукушкин, 2003; Nagy et al., 2004; Котенко, Кукушкін, 2005 а; Доценко, Радченко, 2005; Мороз, 2005; Кукушкин, 2006 б; Булахов та ін., 2007; Котенко, 2007 б; Біляков, Таращук, 2008; Котенко, Курячий, 2008; Селюніна, 2008; Загороднюк, Заїка, 2009;.

Автор:

Т.І. Котенко, О.В. Кукушкін

Малюнок (фото):

М.М. Бескаравайний