Сиворакша
Coracias garrulus Linnaeus, 1758
Тип: | Хордові. Chordata. |
Клас: | Птахи. Aves. |
Ряд: | Ракшеподібні. Coraciiformes. |
Родина: | Сиворакшеві. Coraciidae. |
Один з 8-ми видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом.
Природоохоронний статус виду:
Зникаючий
Ареал виду та його поширення в Україні:
Степова, лісостепова та пд. лісової смуги Євразії від Піренейського п-ова на сх. до долини Верхньої Обі, Зх. Алтаю, Пакистану, а також пн. зх. Африки. Зимує у Сх. Африці. До 1970-х рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості р-нів Полісся та Лісостепу; у степовій смузі чисельніший.
Чисельність i причини її зміни:
Загальна чисельність в Україні орієнтовно становить 4-5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження. Зараз найбільша щільність спостерігається в Одеській, Луганській та Харківській обл. (до 1 тис. пар у кожній). У Кіровоградській обл. в 2005 р. гніздилося 100-120 пар. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування, застосування отрутохімікатів, пряме винищення хижаками, браконьєрство, загибель на місцях зимівлі.
Особливості біології та наукове значення:
Гніздовий перелітний птах. Прилітає у кінці квітня - на початку травня. У лісовій смузі гнізда влаштовує в дуплах; у степовій - заселяє нори у схилах урвищ, нерідко поряд із бджолоїдкою звичайною. Гніздиться окремими парами або колоніями до 5 пар. Кладка у травні-червні, з 3-6 яєць. Насиджують самка і самець протягом 18-19 днів. Має один гніздовий цикл. Пташенята вилітають з гнізда у віці 26-28 днів, у липні. Осінній відліт у серпні-вересні. Живиться великими комахами та дрібними хребетними.
Морфологічні ознаки:
Маса тіла - 140-190 г, довжина тіла - 3032 см, розмах крил - 66-73 см. У дорослого птаха в забарвленні переважає яскравий зеленкувато-синій колір, передній край крил фіолетово-синій. Молодий птах блякліший, з бурим відтінком у синьому кольорі.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Належить до категорії SPEC 2 (вид, поширення якого обмежене Європейським континентом і який має несприятливий охоронний статус). Знаходиться під охороною Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. В Україні охороняється на об'єктах ПЗФ переважно степової смуги: Чорноморський БЗ, Луганський ПЗ, НПП "Святі гори", РЛП "Меотида" тощо.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Може приносити користь, знищуючи сарану та інших шкідників сільского господарства під час їх масового розмноження.
Основні джерела інформації:
Страутман, 1954; Костин, 1983; Коцюруба, Шупова, 1994; Сикорский, Лиманский, Писарев, 1994; Книш, Матвієнко, 1995; Никифоров и др., 1997; Hagemaijer E. J. M. and M. J. Blair, 1997; Шупова, 1999; Гаврись, 2003; Birds in the European Union..., 2004.
Автор:
Г.Г. Гаврись
Малюнок (фото):
І.І. Землянських