Тушканчик великий

Allactaga jaculus (Pallas, 1788)

Один з 10-ти видів роду; єдиний вид у фауні України, який представлений номінативним підвидом A. m. jaculus Pallas, 1778.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Ареал виду та його поширення в Україні:

Від р. Інгулу, Пд. Бугу та Дніпра на сх. до Алтаю на зх. В Україні мешкає у Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Харківській та у всіх степових областях, окрім Одеської. Місця перебування: відкриті ландшафти з розрідженим травостоєм, перелоги, луки, сухі береги різних водойм.

Чисельність i причини її зміни:

В Україні мешкає кілька тисяч особин. На п-ві Ягорлицький Кут (Чорне море). Чисельність становить близько 300, в Чорноморському заповіднику близько 5 тис. особин. Найбільше тварин мешкає в Криму, де відомо понад 40 осередків. Причини ЗМІНИ чисельності: наприкінці ХХ ст. відбулося зникнення багатьох популяцій внаслідок скорочення пасовищного тваринництва та інсуляризації.

Особливості біології та наукове значення:

Тварина активна у сутінках та вночі. Живе в норі, яка веде до гніздової камери. Перед нею звірок щоденно створює земляну пробку, яка захищає його від нападу ласок, полозів та гадюк. У сплячку залягає у жовтнілистопаді, а пробуджується у березні-квітні. Живиться цибулинами лілійних, листям полину, злаків, їхнім насінням, іноді - комахами. Викопує насіння баштанних культур та псує їх сходи. Самиця весною та на початку літа народжує 2-8 малят. Значну небезпеку для гризуна становлять тхори, сови та мартини.

Морфологічні ознаки:

Нетиповий гризун з великими очима та вухами, довгими задніми кінцівками та хвостом, що має широку китицю. Довжина тіла - до 26 см, маса - до 400 г.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Як вид, популяції якого скорочують чисельність, занесений до Червоного списку МСОП. Охороняється в державних заповідниках ("Асканія-Нова", Чорноморський, Луганський, Український степовий) та на території інших об'єктів ПЗФ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Добре розмножується в неволі, але в Україні не розводять.

Господарське та комерційне значення:

Не має.

Основні джерела інформації:

Шешурак, Вобленко, 2001; Русін та ін., 2001; Дулицкий и др., 2002; Селюнина, 2002, 2003, 2008; Шешурак, 2004; Ветров, Кондратенко, 2006; Загороднюк, Коробченко, 2008; Тараненко и др., 2008; Тимошенков, 2008; Товпинець, Євстаф'єв, 2008. Усні повідомлення: Вєтрова, Євтушенко, Пекла, Токарського, Тугарєва.

Автор:

А.М. Волох

Малюнок (фото):

І.В. Маханьков