Мінога карпатська

Eudontomyzon danfordi Regan, 1911

Один з 4-х видів роду, один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Ендемік бас. Тиси і Тимішу. В Україні зустрічається тільки в бас. Тиси на Закарпатті.

Чисельність i причини її зміни:

Різко скоротилася з 1970-х pр. Порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів, спричинені господарською діяльністю.

Особливості біології та наукове значення:

Прісноводна донна мінога. У дорослому стані веде паразитичний спосіб життя. Мешканець неглибоких ділянок річок і струмків з проточною чистою водою і щебенисто-піщаним або гальково-піщаним дном. Ховається під і серед каміння. Личинки живуть на ділянках з повільною течією і відкладеннями мулу на глибинах 5-50 см. Статевої зрілості досягає після метаморфозу. Розмноження у квітні-травні при температурі води 8°С і вище. У самок завдовжки 21-21,5 см плодючість складає 7,5-10,3 тис. ікринок. На нерест мігрує у верхні ділянки струмків і потічків. Дорослі живляться з березня-квітня до жовтня-листопада лише у перший рік після метаморфозу, після чого в них атрофується кишечник і вони припиняють харчуватися. Здобиччю стають риби з дрібною лускою: молодняк з'їдається повністю, а в дорослих вона виїдає нутрощі. Личинки харчуються мікроорганізмами, малощетинковими червами, личинками комах тощо, але на стадії метаморфозу не живляться зовсім.

Морфологічні ознаки:

Тіло видовжене, вугроподібне, голе, в передній частині з кожного боку по 7 зовнішніх зябрових отворів. У дорослих особин добре розвинені очі, рот, на дні присмоктувальної лійки, зуби рогові, розташовані на верхньо- і нижньо-щелепових платівках, на поверхні ротової лійки і на язиці. Для цієї, як і для інших міног, характерний метаморфоз - складні перетворення в зовнішній і внутрішній будові, - після якого личинка-піскорийка перетворюється на дорослу тварину. Личинка має слабко розвинені очі, занурені під шкіру, рот без присмоктувальної лійки і без зубів, зяброві отвори розташовані у борозенці. Найбільша довжина дорослих до 30 см, маса до 25-30 г, личинок - до 24,5 см і 20-25 г, тривалість життя загалом 5,7-7,3 роки, з яких 4,2-5,2 роки - личинкова стадія, 1-5 міс. триває метаморфоз і на дорослий стан припадає 17-21 міс. Голова і спина попелясто-сірі, сірувато-блакитнуваті, боки світліші, часто з рожевим або металевим вилиском, черево жовтувато- або бруднувато-біле.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Заборона вилову, виявлення типових місць перебування і встановлення там заповідного режиму. Занесена до ЧКУ (1994), МСОП та Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Промислового значення не має.

Основні джерела інформації:

Берг, 1948; The freshwater..., 1986; Мовчан, 1988, 2000а, 2005; Каталог коллекций..., 2003; Kosco et al., 2004; Kottelat, Freyhof, 2007.

Автор:

Ю.В. Мовчан

Малюнок (фото):

І.В. Маханьков