Емпуза піщана

Empusa pennicornis (Pallas, 1773)

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Ареал охоплює Пн. Причорномор'я, Малу Азію, Близький Схід, Кавказ, Закавказзя, степові райони Нижнього Поволжя і Казахстану, Середню Азію. В Україні знайдений в Херсонській і Миколаївській обл.

Чисельність i причини її зміни:

Рідкісний вид, реєструються лише поодинокі екземпляри. Зникає через розорювання цілини, степові пожежі, перевипас та застосування пестицидів.

Особливості біології та наукове значення:

Генерація однорічна. Зимують личинки (у підстилці або серед сухих стебел трав), продовжуючи розвиток навесні. Наприкінці червня - на початку липня з'являються дорослі особини, які тримаються на стеблах і листках високих трав (молочаю, полину та ін.). В середині липня дорослі особини відкладають яйця групами у капсули (оотеки). На початку - в середині серпня з'являються личинки. Дорослі емпузи та їхні личинки - хижаки, полюють удень на різних комах. Самці вночі летять на світло. Тримаються на піщаних ділянках з розрідженою рослинністю і сухостеповим травостоєм.

Морфологічні ознаки:

Довжина тіла - 55-60 мм. Тіло сильно видовжене, зеленувато-жовте або сірувато-коричневе. На кінцівках комахи кілька світлих плям. Голова з добре помітним, направленим вгору конічним виростом. Передня поверхня цього виросту відбиває сонячне світло, що допомагає у приманюванні здобичі. У самців великі гребінчасті вусики, у самок - короткі, ниткоподібні. Тазики середніх ніг у самок і самців з невеликими округлими дорсальними пластиноподібними виростами, на тазиках задніх ніг вирости мають вигляд вузької кромки.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняються локальні популяції у БЗ Чорноморському та "Асканія-Нова". Слід створювати ентомологічні заказники в місцях виявлення виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Корисний ентомофаг, комерційного значення не має.

Основні джерела інформації:

Медведев, 1929; Бей-Биенко, 1964 a; ЧКУ, 1994; Котенко и др., 2000; Otte, Spearman, Stiewe, Eades, 2008; власні спостереження Пушкаря.

Автор:

Т.І. Пушкар, В.М. Єрмоленко

Малюнок (фото):

В.В. Савчук