prevnext

Пелікан кучерявий

Pelecanus crispus Bruch, 1832

Червона книга України Пелікан кучерявийКарта поширення виду

Тип: Хордові. Chordata.
Клас: Птахи. Aves.
Ряд: Пеліканоподібні. Pelecaniformes.
Родина: Пеліканові. Pelecanidae.

Один з 9-ти видів роду; один з 2-х видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Поширений від Пд.-сх. Європи до Центральної Азії. Дунайська популяція зимує у Середземномор'ї. У межах України спорадично гніздиться на придунайських оз. Кугурлуй та Картал, у 2000 р. була спроба (невдала) розмноження у Дунайському БЗ. У 2009 р. загніздився на Азовському узбережжі (Крива коса). На літуванні регулярно трапляється на водоймах Придунав'я. По Азово-чорноморському узбережжю поза дельтою Дунаю є низка поодиноких спостережень.

Чисельність i причини її зміни:

На початку 1990-х рр. чисельність у світі оцінена у 3,19-4,27 тис. пар, в Україні - до 14 пар. Чисельність зростає, в 2002 р. у дельті Дунаю (виключно у Румунії) в 3-х колоніях було нараховано 419 пар. Кількість літуючих птахів на пд. України теж зростає. У серпні 2004 р. на пд. України, виключно у Дунай-дністровському межиріччі, нараховано 142 птахи. Слід очікувати подальшого поширення на сх. по Азово-Чорноморському узбережжю. Збільшення чисельності дунайської популяції за останнє десятиріччя зумовлено належною охороною гніздових поселень у Румунії, покращенням стану водного середовища. Можуть викликати негативні зміни чисельності: інтенсивне освоєння водно-болотних угідь, зменшення їх рибопродуктивності, глобальне забруднення водойм, посилення фактору непокою.

Особливості біології та наукове значення:

Перелітний. Тримається невеликими групами та поодинці. У дельті Дунаю з'являється у другій половині березня. Заселяє багаті на рибу великі приморські водойми з мілководдями, низькими косами і острівцями та мозаїчними заростями надводної рослинності. Гніздиться як на плаваючих купинах, так і відкритих приморських косах. Гнізда влаштовує поблизу відкритої води. У кладці 1-3 яйця. Насиджують обидва птахи, 30-40 днів. На крила молоді стають у 2,5-місячному віці. Статева зрілість на 3-4 році життя. Відлітає у жовтні-листопаді, окремі реєстрації протягом усієї зими. Живиться майже виключно рибою малих та середніх розмірів.

Морфологічні ознаки:

Маса тіла - до 12 кг, довжина - 160-180 см, розмах крил - 270-320 см. Дорослий птах сірувато-білий, на потилиці і задній частині шиї - закручені пера, воло жовте, шкіряний мішок під дзьобом жовтогарячий, дзьоб і ноги сірі. Молодий птах сірувато-бурий, шкіряний мішок вохристий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесено до Європейського червоного переліку, Додатку II Бернської. Додатків I та II Боннської конвенції, Додатку I CITES, AEWA. Охороняється у Дунайському БЗ. Потрібно заповідати придунайські оз. Кугурлуй та Картал.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Розмножується у багатьох зоопарках світу.

Господарське та комерційне значення:

Може завдавати певної шкоди рибним господарствам і впливати на іхтіоценози природних водойм, але через невелику чисельність виду цей вплив мінімальний.

Основні джерела інформації:

Lysenko, 1994; The EBCC atlas..., 1997; Munteanu, 1998; Жмуд, 2000, 2004; Киш, Жмуд, Платтэу, 2003.

Автор:

М.Є. Жмуд

Малюнок (фото):

І.І. Землянських