Балабан

Falco cherrug Gray, 1834

Один з 37-ми видів роду у світовій фауні, один з 8-ми видів роду у фауні України

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Пд. частина Центральної та Сх. Європи, а також Азія (лісова, степова та пустельна смуги, гірські р-ни). В Україні гніздуванні поширений у степовій і лісостеповій смугах. Взимку трапляється в Криму.

Чисельність i причини її зміни:

В Україні протягом ХІХ - першої половини ХХ ст. вважався досить звичайним. Упродовж другої половини ХХ ст. чисельність скорочувалась, у деякі роки складала не більше 50 пар. Відновлення чисельності у степовій смузі почалося з 1980-х рр. Станом на 2009 р. чисельність на території України сягала не менше 250-300 пар. У Європі популяцію оцінено у 650-800 пар. На більшій частині світового ареалу чисельність виду зменшується через різке скорочення кормової бази, нелегальний відлов самок та вилучення з гнізд пташенят з метою контрабандного вивезення за кордон.

Особливості біології та наукове значення:

Біля гнізд з'являється у кінці лютого—на початку березня. Гніздові ділянки постійні. Гніздиться переважно на опорах магістральних ліній ЛЕП, у Криму також на важкодоступних скелях і глиняних та вапнякових урвищах, головним чином на висоті 10-25 м. Гніздування на деревах спостерігається рідко. Займає гнізда інших птахів, найчастіше круків, або робить кладку на уступах скель. Яйця відкладає у кінці березня - на початку квітня. У кладці 2-5 яєць. Насиджування триває біля 30 діб. У виводках 1-5 пташенят, які вилітають з гнізд у червні. Осіння міграція у жовтні-листопаді. В українській популяції переважають самці внаслідок незаконного відлову браконьєрами самок для соколиного полювання. Найхарактернішою здобиччю є ховрахи. У зв'язку з депресією чисельності гризунів останнім часом живиться граками, мартинами, голубами та іншими птахами.

Морфологічні ознаки:

Маса тіла: 800-1100 г, довжина тіла: 480-570 мм, розмах крил: 1100-1250 мм. У забарвленні лише вікові відмінності. У дорослого верх сірувато-бурий, пера зі світлою облямівкою, голова білувата з бурими рисками, низ білуватий з поздовжніми бурими смугами, дзьоб сірий, восковиця і ноги жовті. Молодий птах зверху темніший, знизу плямистіший, восковиця і ноги блакитно-сірі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

В Україні на заповідних територіях гніздиться не більше 1 % української популяції виду. Занесено до Червоного переліку МСОП та Європейського червоного переліку. Включено у Додаток ІІ Конвенції CITES, Додаток ІІ Бернської конвенції, Додаток ІІ Боннської конвенцій, ЧКУ (1994).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Розводять у країнах Європи та Азії. В Україні є поодинокі випадки розведення у неволі.

Господарське та комерційне значення:

Має місце браконьєрський відлов, нелегальні утримання і торгівля соколами, тому слід переглянути чинне законодавство з метою віднесення цієї діяльності до кримінальних злочинів.

Основні джерела інформації:

Прокопенко, 1994; Чегорка та ін., 1998; Пилюга, 1999; Пилюга, Тилле, 1999; Семеньков и др., 2000; Birds in Europe..., 2004.

Автор:

Ю.В. Милобог

Малюнок (фото):

І.І. Землянських