Сова довгохвоста

Strix uralensis Pallas, 1771

Один з видів політипного роду; один з 3-х видів роду у фауні України, представлений 2-ма підвидами: S.. u. macrouraта S. u. uralensis

Природоохоронний статус виду:

Недостатньо відомий.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Охоплює Європу, Азію, від Скандинавії на зх. до Японії та Кореї на сх. Пд. межа ареалу співпадає з пд. межею смуги тайги. В Європі існують реліктові популяції 3-х підвидів, одна з яких S. u. macroura заселяє Українські Карпати. У зимовий період зрідка залітає у Чернігівську, Волинську, Сумську, Черкаську та ін. обл.

Чисельність i причини її зміни:

Один з найпоширеніших видів сов Закарпатської обл., трапляється частіше у букових лісах. Загальна чисельність складає близько 1 тис. ос., яка зростає у зимовий період за рахунок міграцій птахів з пн. Чисельність європейської популяції складає 53-140 тис. ос. У європейській частині Росії, Білорусі і країнах Балтії починаючи з 1960-х рр. зареєстровано ріст чисельності і розширення ареалу на пд.-зх. Причинами зміни чисельності є: незаконне знищення у сезон полювання, вирубування старих лісових масивів. Чисельність залежить також від інтенсивності розмноження мишоподібних гризунів.

Особливості біології та наукове значення:

Осілий птах, який здійснює лише невеликі кочівлі. Займає букові, хвойні та мішані ліси Карпат. Під час зимівлі спускається на Закарпатську рівнину, тримається на старих кладовищах, у дубових і заплавних лісах уздовж рр. Боржави, Тиси, Латориці. Гніздиться у старих гніздах інших птахів у березні-квітні. Строки гніздування дуже розтягнуті. У кладці 4-6 яєць. Насиджує самка протягом 27-29 днів. Поява молоді можлива з другої декади травня по липень включно. Пташенята знаходяться у гнізді біля 30 днів, і ще біля місяця виводок тримається у районі гнізда. Живиться здебільшого мишоподібними гризунами.

Морфологічні ознаки:

Довжина тіла: 50-59 см, розмах крил: до 115 см, маса самців: 540-730 г, самок: 720-1200 г. Забарвлення сіре з темнішими рисками на черевній частині та поперечними темними смугами на хвості. Карпати заселяють дві морфи - темна і світла, які відрізняються інтенсивністю загального забарвлення, до темно-бурого.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ) та СІТЕС (Додаток ІІ). ЧКУ (1994). Охороняється на території об'єктів ПЗФ Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської обл. Необхідно обмежити вплив фактору непокою у гніздовий період та попереджати браконьєрський відстріл мисливцями.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Луговой, 1988; Пекло, 1994; Луговой, Потиш, 1998; Степанян, 2003; Birds in Europe, 2004; Пукинский, 2005.

Автор:

Л.А. Потіш

Малюнок (фото):

І.І. Землянських