prevnext

Сліпак білозубий

Nannospalax leucodon (Nordman,1840)

Червона книга України Сліпак білозубийКарта поширення виду

Тип: Хордові. Chordata.
Клас: Ссавці. Mammalia.
Ряд: Гризуни. Rodentia.
Родина: Сліпакові. Spalacidae.

В роді 3 види, один з 3-х видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду:

Недостатньо відомий.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Охоплює пн. Грецію, Туреччину, Болгарію, Угорщину, Румунію та Молдову. В Україні вид мешкає у Пн.-Зх. Причорномор'ї (Одеська обл.), пн. Буковина (межиріччя Дністра і Прута).

Чисельність i причини її зміни:

Вид з загальною тенденцією до зниження чисельності. Останніми десятиліттями в Україні є певна тенденція до стабілізації, а в окремих місцях навіть до зростання. У 1980-х рр. був відносно нечисленним видом (щільність від 0,2 особини на 1 га в агроценозах до 3-х на цілинних ділянках). Причини зміни чисельності: фактором відносно благополучного стану популяцій в Україні слід вважати певне пристосування до сучасних умов існування.

Особливості біології та наукове значення:

Осілий вид. Високоспеціалізований землерий. Кормові ходи завдовжки до 200 розміщує на глибині 20-30 см, гніздові камери на глибині 1,5-3,5 м. Земляні викиди мають різну форму та розміри (довжина 20-25 см, висота 25-30 см). Індивідуальні ділянки молодих особин досягають площі до 100 м2, дорослих - до 180. Восени на глибині 10-70 см будує до 12 камер для запасання кормів. Живиться переважно складноцвітими, бобовими та злаковими, в його раціоні близько 56 видів рослин. На зиму запасає до 20 кг кормів. Самка у квітні народжує 3-4 малят, які у травні починають жити самостійно. Статевозрілим стає на 2 році життя. Місцями перебування є ділянки цілинного чорноземного степу, схили балок, ярів, річкових долин; трапляється вздовж лісосмуг, у садах, на узбіччях доріг; полях сільськогосподарських культур, пасовищах, залізничних насипах, сіножатях і виноградниках. Високоспеціалі-зований вид, що належить до стародавнього відокремленого філуму гризунів.

Морфологічні ознаки:

Найдрібніший серед сліпаків. Довжина тіла до 200 мм. Забарвлення: верх вохристо-бурий, темний.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид занесений до двох видань ЧКУ (1980, 1994), а також, як вид, що знижує чисельність, до Червоного списку МСОП. Спеціально не охороняється в жодному заповіднику. Очевидно не потребує спеціальних мір по охороні.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Не має.

Основні джерела інформації:

Самарський, 1965; Філіпчук, 1994.

Автор:

С.В. Межжерін, Н.С. Філіпчук

Малюнок (фото):

І.В. Загороднюк