prevnext

Турун Ештрайхера

Carabus (Trachycarabus) estreicheri (Fischer von Waldheim, 1822)

Червона книга України Турун ЕштрайхераКарта поширення виду

Тип: Членистоногі. Arthropoda.
Клас: Комахи. Insecta.
Ряд: Твердокрилі. Coleoptera.
Родина: Жуки туруни. Carabidae.

Один з 9 видів підроду (в Україні - один з 5).

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Східноєвропейський степовий вид. Поширений в центральній, середній Росії, Приураллі, на пд. Зх. Сибіру. В Україні частіше зустрічається в лісостеповій зоні та в пн. підзоні степу.

Чисельність i причини її зміни:

Незначна: поодинокі особини. Іноді (локально численний) - до 2-3 особин на 100 м2. Скорочення природних місць перебування виду внаслідок сільськогосподарської діяльності і рекреаційного навантаження.

Особливості біології та наукове значення:

В гаях, балках, перелогах, лісосмугах, в мезофітному степу на нерозораних ділянках. Одно- та дворічна генерація. Зимують дорослі жуки, рідше личинки старшого віку. Парування і відкладання яєць відбувається навесні. Молоді жуки з'являються в кінці весни - першій половині літа (з личинок, що перезимували) і на початку осені. Зоофаг широкого профілю.

Морфологічні ознаки:

16-22 мм. Бокові краї передньоспинки вузько окантовані. Чорний, з слабким бронзовим блиском. Надкрила в дрібній зернистості, їх боковий край - червонуватий, іноді синій, рідко - майже чорний.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Заходи охорони не здійснювалися. Рекомендується до охорони в заповідниках "Самарський ліс", "Провальський степ".

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Знищує ряд шкідників польових культур.

Основні джерела інформації:

Крыжановский, 1983; Lobl, Smetana, 2003; Пучков, 2008.

Автор:

О.В. Пучков

Малюнок (фото):

О.С. Мандзюк