Шуліка чорний

Milvus migrans (Boddaert, 1783)

Один з 2-х видів роду, який об'єднує 6 підвидів. В Україні трапляється номінативний підвид - M. migrans migrans.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Гніздовий ареал виду охоплює велику територію, включаючи практично всю Європу, Азію, Африку та Австралію. Підвид, особини якого поширені в Україні, трапляється в Європі, на Кавказі, у Малій Азії, Пд.-зх. Африці. Гніздиться практично на всій території України, за винятком Криму та високогірних р-нів Карпат.

Чисельність i причини її зміни:

В Україні гніздиться близько 2 тис. ос. Протягом останніх 30 років чисельність популяції скоротилась у 3-5 разів. Якщо на початку 1970-х рр. у пд. кутку лісового масиву, який знаходиться в межиріччі Дніпра та Десни, гніздилося близько 15 пар, то зараз - всього 2-3 пари. Найзначніший фактор, який призвів до скорочення чисельності, - відстріл птахів під час полювання на пернату дичину. Постійний негативний вплив відбувся внаслідок сильного рекреаційного навантаження на біотопи, де гніздяться ці птахи. Проте, зараз не відома головна причина такого різкого скорочення чисельності виду, в тому числі й української популяції.

Особливості біології та наукове значення:

Перелітний птах. Весною з'являється досить рано - у кінці березня або першій половині квітня. Важливою умовою для гніздового біотопу виду є наявність, з однієї сторони, водних просторів—річок, озер, водосховищ, ставків, де птахи живляться, а з іншої, лісів (навіть невеличких) для влаштування гнізд. Шуліки, зазвичай, самі будують гнізда, які влаштовують на деревах. У кладці, яку насиджують близько 38 днів, буває 2-3 яйця. Осіння міграція починається в серпні і до кінця вересня практично закінчується. Птахи переміщуються в бік Балканського п-ова, де проходить один з головних міграційних шляхів цього виду в Європі. Міграція відбувається в денні години, з використанням терміків; летять птахи поодинці, парами та невеличкими групами. На головних шляхах перельоту (наприклад, в р-ні Босфору) можна спостерігати групи, в яких нараховують кілька сотень птахів. Спектр живлення досить широкий - від комах до дрібних птахів і ссавців. Важливе місце у раціоні займає риба, як правило мертва.

Морфологічні ознаки:

Загальна довжина тіла самця - 554-572 мм, маса тіла - в середньому 790 г; довжина тіла самки - 570-620 мм, маса тіла - 962 г.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Включено до Переліку видів птахів особливої Європейської уваги (Категорія 3. Статус "Уразливий"), CITES (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Охороняється у лісових заповідниках та національних парках України. Треба зберігати місця, де ці птахи трапляються, та проводити природоохоронну пропаганду серед населення, зокрема по збереженню гнізд хижих птахів, та роз'яснювати їх значення в природі.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Здійснюється досить успішно.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Дементьев, 1951; Зубаровський, 1977; Постельных, 1982; Костин, 1983; Полуда, 2003; Домашевский, 2006.

Автор:

А.М. Полуда

Малюнок (фото):

І.І. Землянських